Задовільний прогрес щодо основоположних прав та зауваження стосовно реформ: звіт Єврокомісії про Україну на шляху до ЄС
Європейська комісія опублікувала звіт про розширення, у якому позитивно оцінила прогрес України за рік з вересня 2024 року. Україна ввійшла до четвірки країн, які найбільше просунулись у реформах минулого року.
Про це повідомили віцепрем’єр-міністр з питань євроінтеграції Тарас Качка та єврокомісарка Марта Кос.
Для швидкого вступу Україні треба провести реформи у сфері верховенства права
За словами Тараса Качки, цьогорічний звіт підтвердив, що Україна має значний прогрес на шляху до членства в ЄС:
“Ми отримали найкращу оцінку від 2023 року, і вона відображає результати системних реформ, реалізованих попри всі виклики війни”.
Україна продовжує демонструвати разючу стійкість та відданість своєму європейському шляху, незважаючи на ескалацію військової агресії РФ, зазначається у звіті. Зокрема, 14 травня 2025 року були ухвалені дорожні карти щодо верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а також план дій щодо національних меншин та переговорна позиція щодо кластера 1.
“Цей прогрес свідчить про тверду відданість України своєму європейському майбутньому. Однак також були деякі елементи, що викликають суттєве занепокоєння, зокрема щодо забезпечення надійної та незалежної системи боротьби з корупцією”, – йдеться у звіті.
У повідомленні Єврокомісії зазначається, що Україна виконала умови, необхідні для відкриття кластерів: першого (“Основи”), шостого (“Зовнішні відносини”) та другого (“Внутрішній ринок”). Очікується, що Україна виконає умови для відкриття решти трьох кластерів, а ЄК працює над тим, щоб Рада ЄС мала змогу продовжити відкриття всіх кластерів до кінця року.
Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос під час виступу в Європарламенті заявила, що Україна є однією з чотирьох країн-кандидаток на членство в ЄС, які продемонстрували найбільші успіхи в реформах.
“Чорногорія, Албанія, Україна та Молдова особливо виділяються. Вони найбільше просунулися в реформах протягом минулого року. Наші кандидати мають амбітні цілі. Чорногорія хоче завершити переговори наприкінці 2026 року, Албанія – наприкінці 2027 року, Молдова та Україна – у 2028 році”, – зазначила єврокомісарка.
Скриншот виступу Марти КосЄврокомісія схвалює амбітну мету українського уряду закрити переговори про вступ до кінця 2028 року, проте вважає, що для цього необхідне прискорення темпів реформ, зокрема щодо основоположних принципів, як-от верховенства права, зазначається в повідомленні ЄК.
За даними Офісу віцепрем’єра з питань євроінтеграції, за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС” (Fundamentals) Єврокомісія оцінила прогрес України у 2 бали з 5, а 2024 року оцінка становила 1,83.
Задовільний прогрес у сфері основоположних прав в Україні
У звіті звертають увагу, що основоположні цінності ЄС охоплюють верховенство права та повагу до прав людини. За оцінкою Єврокомісії, загальна рамка основоположних прав в Україні наразі є задовільною.
“Воєнний стан призвів до деяких обмежень, але вони загалом були пропорційними безпековій ситуації та застосовувались обережно. Українські інституції повинні постійно оцінювати обмеження, пов’язані з воєнним станом, і в консультації з постраждалими групами вживати необхідних заходів для їхнього скасування”, – йдеться в аналітичному документі.
Зазначається, що Україні слід розробити стратегію швидкого відновлення всіх обмежених прав і свобод після скасування воєнного стану.
Співпрацю з міжнародними органами з прав людини та виконання їхніх рекомендацій у ЄК оцінили як “загалом задовільну”: Україна ратифікувала більшість ключових міжнародних документів із прав людини.
“У жовтні 2024 року Україна ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, який набув чинності 1 січня 2025 року. Україна застосувала статтю 124 для семирічного перехідного винятку з переслідування воєнних злочинів, скоєних її громадянами. Слід ухвалити додаткові зміни до Кримінального кодексу для подальшого узгодження його з текстом Римського статуту”.
У звіті звертають увагу, що в Україні існує правова та інституційна база для захисту та забезпечення прав людини. Уповноважений парламенту з прав людини (Омбудсман) є активним та ефективним, але діє в умовах недостачі ресурсів.
“Фінансову та операційну незалежність Омбудсмана слід забезпечити шляхом адаптації його правової бази відповідно до Паризьких та Венеційських принципів та повної відповідності до законодавства ЄС. Запропонований законопроєкт про Уповноваженого з прав людини все ще потребує повного врахування цього”, – наголошується в документі Європейської комісії.
Україні потрібно оновити свою національну стратегію у сфері прав людини та розробити відповідний план дій, зазначено у звіті.
“Україні також слід завершити та впровадити стратегію відновлення влади та реінтеграції населення окупованих територій з метою подальшої реінтеграції територій, одночасно сприяючи соціальній згуртованості та забезпечуючи дотримання основних прав громадян України, які проживали під російською окупацією”, – звернули увагу в Єврокомісії.
Катування в пенітенціарній системі залишається проблемою
В Україні залишається проблемою катування та жорстоке поводження в пенітенціарній та слідчій системах, тож розслідування та судове переслідування таких випадків мають стати оперативними та ефективними, йдеться у звіті. Також досі не запроваджено щорічної публічної звітності перед парламентом про роботу Офісу генпрокурора та ДБР у справах про катування.
“Ефективність заходів щодо боротьби з катуваннями, жорстоким поводженням та корупцією, наприклад шляхом створення підрозділів внутрішньої безпеки, повинна ретельно контролюватися, щоб забезпечити суворе розділення функцій утримання під вартою та правоохоронних органів”, – зауважено у звіті.
Розслідування випадків катування та жорстокого поводження мають проводити спеціалізовані незалежні органи.
“Національний превентивний механізм (НПМ) виконує важливу функцію моніторингу місць тримання під вартою, але потребує належного та сталого фінансування, зокрема для компенсації участі спостерігачів ОГС у візитах НПМ для повного виконання своїх обов’язків”.
У звіті ЄК звертають увагу, що система виконання кримінальних санкцій потребує подальшого вдосконалення. Комісії з розгляду скарг на неналежні умови утримання були запроваджені в січні 2025 року, але право на оскарження рішення комісії не було запроваджено та вимагає внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу.
“Доступ до можливостей реабілітації, включно з професійним навчанням, слід посилити для сприяння реінтеграції та зниження ризику рецидивізму. Рекомендації Комітету з питань тюремного засудження щодо передання відповідальності за охорону здоров’я у в’язницях Міністерству охорони здоров’я ще не виконано”, – наголошено в документі.
Україна надає правові гарантії свободи релігії або переконань, зазначають у звіті. Проте необхідно забезпечити, щоб виконання закону про заборону релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою, залишалось увідповідненим до міжнародних стандартів щодо свободи релігії або переконань, включно з практикою ЄСПЛ у цій сфері.
“Щодо відмови від військової служби з релігійних переконань під час війни: низка осіб, які заявляли про відмову від військової служби з релігійних переконань, були засуджені до позбавлення волі за ухилення від військової служби. Україні необхідно встановити гарантії захисту осіб від кримінального переслідування в разі відмови від військової служби з релігійних переконань, враховуючи записку Венеційської комісії від березня 2025 року”, – наголошується в оцінці Єврокомісії.
Потрібно посилити захист прав журналістів та вразливих груп
У звіті згадується, що впродовж року в Україні фіксували випадки ймовірного переслідування і залякування журналістів. Ефективність розслідувань таких правопорушень треба підвищити. Залишаються проблемою і справи щодо стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP), пов’язаних з журналістськими розслідуваннями. Проте вже розпочато розроблення законодавства для узгодження з нормами права ЄС у цій сфері.
Українське законодавство щодо злочинів на ґрунті ненависті наразі не узгоджено з правом ЄС, тобто з Рамковим рішенням 2008 року про боротьбу з расизмом та ксенофобією, зокрема щодо визначень та обсягу цих правопорушень. Систематичний збір даних про злочини на ґрунті ненависті ще не запроваджено, а сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність не охоплюються кримінальним законодавством, звертають увагу в документі ЄК.
В Україні під опікою держави в закладах залишаються 51,4 тисячі дітей, з них 25 620 перебувають у таких установах цілодобово. У звіті рекомендується вжити подальших заходів, щоб дітей не вилучати із сімей та підтримувати перехід до альтернативного сімейного догляду за дітьми, позбавленими батьківської опіки, та дітьми з інвалідністю:
“Так само важливо забезпечити реінтеграцію дітей з тимчасово окупованих територій, визнаючи їхню здобуту освіту та підтримуючи їхню психосоціальну адаптацію”.
Правова та інституційна база щодо прав людей з інвалідністю все ще потребує повного узгодження з правом ЄС, включно з Європейським актом про доступність, наголошується у звіті. Україні треба посилити зусилля для забезпечення доступності будівель та інших видів інфраструктури, особливо в контексті реконструкції. Також ще має бути ухвалене законодавство щодо вдосконалення системи реабілітації для людей з інвалідністю.
У документі звертається увага, що прогрес у ключових законодавчих актах, спрямованих на забезпечення правового захисту прав ЛГБТІК-людей в Україні, зупинився. Зокрема, парламент досі не просунувся щодо двох законопроєктів стосовно інституту зареєстрованого партнерства.
Права осіб, що належать до меншин, продовжують загалом підтримуватися, йдеться в оцінках ЄК. Правову базу щодо ромів значною мірою створено, але не досить реалізуються політики щодо ромів у сферах освіти, охорони здоров’я, зайнятості, доступу до документів, переміщення, житла, дискримінації та ізоляції, а також бідності.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо. Щодо кожного з цих розділів Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України та Євросоюзу.
Нагадаємо, 23 жовтня під час заходу “Шлях до ЄС: погляд громадянського суспільства на прогрес України за переговорними розділами 23 і 24” представили Тіньовий звіт до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” та розділу 24 “Юстиція, свобода та безпека” Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення Європейського Союзу у 2024 році.
Документ охоплює теми свободи слова, захисту прав дитини, протидії дискримінації, запобігання катуванням і незалежності інституту Омбудсмана, а також містить рекомендації щодо оновлення Національної стратегії з прав людини та вдосконалення державних “дорожніх карт” у цій сфері.
Також нещодавно експерти представили незалежний звіт про прогрес України. За їхніми висновками, уповільнилися реформи у сфері правосуддя та верховенства права, які необхідно провести в межах євроінтеграційних зобов’язань. У деяких сферах є ризик відкочування.
