Лише 2,3% ефіру на українських телеканалах має переклад жестовою мовою, аудіодискрипції немає взагалі – Нацрада

23 вересня, у Міжнародний день жестових мов, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення презентувала результати моніторингу 41 загальнонаціонального телеканалу. Дослідження показало, що лише 2,3% ефірного часу супроводжується перекладом жестовою мовою, а доступної кінопродукції немає зовсім.

Результати дослідження опублікували на сайті органу.

Фото: Все для вуха

Моніторинг проводили з 1 до 7 серпня 2025 року. Результати засвідчили, що більшість телеканалів не адаптує свій контент для людей з порушеннями слуху чи зору. Жестова мова застосовується лише на двох каналах – “Першому” та “Армії TV”. За тиждень її використали загалом 115 годин з понад 6800 годин ефіру, що становить 1,68%. У фільмах, серіалах та мультфільмах перекладу жестовою мовою не зафіксували.

Субтитри застосовуються на 36 каналах, однак їхня частка становить лише 2,22% ефірного часу. Разом з тим часто йдеться про переклад іншомовного контенту, а не про субтитри для людей з порушеннями слуху. Аудіодискрипцію для людей з порушеннями зору не використовував жоден канал.

Позитивним прикладом залишаються суспільні мовники. “Перший” забезпечує 57% адаптованих програм у денний час, “Суспільне Культура” – 23%. Це значно перевищує передбачені законом 5%.

Окремо досліджували представленість людей з інвалідністю в медіаконтенті. Їхня частка становить лише 1,35% з усіх програм. Діти з інвалідністю з’являються в 0,01% контенту, дорослі – у 0,99%, люди літнього віку – у 0,34%.

Національна рада наголосила, що ці результати свідчать про системну проблему доступності українського телебачення. Вона закликала мовників усвідомити важливість інклюзивного доступу до інформації як одного з базових прав людини.

Нагадаємо, що захист прав жестомовних людей є одним із завдань закону про державну мову. Серед основних пріоритетів у сфері гуманітарної політики є питання доступності, інклюзії, а також забезпечення прав осіб, що користуються жестовою мовою, на отримання інформації та послуг українською жестовою мовою. Крім того, важливим аспектом є створення комфортних мовних умов для людей з порушеннями слуху в освітньому процесі.