Що потрібно зробити, аби виконувались рішення судів

Дата: 13 Вересня 2019 Автор: Ганс-Отто Бартельс
A+ A- Підписатися
Юридичний радник Німецького фонду міжнародного правового співробітництва в Україні Геннадій Рижков та Ганс-Отто Бартельс

Не слід плекати ілюзію, що через зміни в законодавстві у вас буде більше грошей. Вони або є, або їх приховують. Щоб змінити ситуацію з невиконанням судових рішень, треба говорити про статус судових виконавців.

У нас немає наразі проблем з мотивацією виконавців. Судовий виконавець – це службовець, який отримує заробітну платню, залежно від посади, тривалості служби, досвіду та сімейного стану. Крім цього, він отримує ще й відсоток від будь-якої виконавчої дії. 

Багато років тому для судових виконавців було мало стимулів. Але в певний момент у нас настала подібна до такої, як в Україні, ситуація з виконаннями судових рішень. Звичайно, не така трагічна, але проблема була. Тоді в Німеччині вирішили підвищити оплату за виконане рішення. Після цього, так само як Фенікс постав із попелу, у нас виникла нова реальність: виконавці бралися за роботу, навіть якщо вони хворіли. 

У нас також запровадили поріг прибутку. Якщо судовий виконавець його перевищував, то надалі він отримував меншу суму від своєї роботи. З цим вони не погоджувались, і, щоб не була така ситуація, як в Україні, рік тому ми змінили цю норму. Ми сказали, що відсоток від стягнутої суми залежить від загальної суми доходу виконавця. Якщо його доходи становитимуть до 10 тисяч євро, тоді буде 26%. Якщо ж до 30 тисяч євро – 65%. А якщо до 50 тисяч, то 70%. 

Якщо сума його доходу перевищує порогове обмеження у 50 тисяч, тоді він отримує лише 50%. За ці кошти він винаймає персонал та сплачує за оренду офісу. За ці кошти судовий виконавець у нас може добре жити. 

Оскільки у нас федеральна країна, то у 16 федеральних землях є 16 різних законів про оплату виконавців. У Нижній Саксонії ми пішли процентним шляхом. В інших землях є модель з фіксованими сумами. Наприклад, із 30 тисяч на місяць він може на місяць стягнути по 2 тисячі євро. З цих прибутків він також оплачує заробітну плату своїх співробітників та за оренду офісу.        

Коли я працював у Федеральному міністерстві юстиції, то судові виконавці висловлювалися за відокремлення від держави і хотіли утворювати приватні організації. Але ми категорично відхилили спроби запровадження приватних структур, бо це не сумісне з нашими уявленнями про конституційне право. Судовий виконавець втручається в основи життя – матеріальні питання людини. Ці втручання, на нашу думку, не можна віддавати в приватні руки. 

Часто опоненти наводять аргумент: “Але ж нотаріусам ви дозволили. Держава делегує їм свої повноваження”. Однак це не можна порівнювати, адже нотаріус не втручається в такі екзистенційні питання. 

Ми не радимо Україні впроваджувати модель приватних судових виконавців. Оскільки судові виконавці – це службовці, вони підлягають службовому нагляду. У нас цей нагляд здійснює президент або голови земельного суду, які, зі свого боку, контролюються вищими органами.

Дуже важливо перевіряти судових виконавців, бо вони розпоряджаються великими сумами грошей, конфіскованими матеріальними предметами або надзвичайно важливими речами. Отже, ми контролюємо їх кожні три місяці послідовно. Один раз на рік когось перевіряють без попереднього інформування. 

Також не варто забувати про страхування від помилок. Судові виконавці та нотаріуси можуть припуститися помилки під час виконання своїх обов’язків. Без страхування вони не зможуть компенсувати помилку та завдану шкоду. Відповідальність нотаріусів у нас визначено в законодавстві, і я б прописав її також для судових виконавців. 

Щоб стимулювати громадян, аби вони виконували рішення суду, у нас судді прописують у рішеннях про стягнення боргів чи шкоди відсоток пені за затримку. Окрім цього, відповідачів попереджають: якщо вони не сплатять суми, вони потраплять до реєстру боржників. А це економічна екзекуція, адже ніхто не буде з ними укладати угоду про надання, наприклад, послуг з мобільним зв’язком, жоден банк не видасть кредиту. У нас боржники бояться цього реєстру, наче чорт ладану. Це все дозволяє ефективно виконувати судові рішення. 

У вас стаються випадки, коли навіть державні органи бездіють. У нас така бездіяльність обходиться установі у 25 тисяч євро штрафу. Якщо це не допомагає, то доходить до арешту службовця. Така відповідальність у нас врегульована в Цивільно-процесуальному кодексі.

Якщо німецький судовий виконавець підозрює, що боржник працює, то він може перевірити це, звернувшись із запитом до роботодавця, який сплачує страхові внески за нього. Так само вони можуть звертатися до банків. Звісно, чи заробляє людина гроші, та інші дані – це банківська таємниця. Але вона не діє у випадках з державними органами, що проводять розслідування. Банк зобов’язаний надати запитувану інформацію.   

Кількість судових виконавців у Німеччині та в Україні майже однакова – 4 тисячі. Але у нас вони працюють на 82-мільйонне населення країни. У нашій країні не ведеться статистики успішності роботи виконавців. Ми не можемо сказати про кількість виконаних справ, але загалом на рік німецькі виконавці стягнули 1,2 млрд євро. І ця цифра стабільна.  

Ганс-Отто Бартельс, колишній судовий виконавець, президент Суду федеральної землі Нижня Саксонія (апеляційна інстанція)

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter