Уряд схвалив нову стратегію захисту прав дитини в правосудді: що зміниться?

Кабінет Міністрів 14 липня схвалив національну стратегію захисту прав дитини у сфері юстиції до 2028 року, яка має погодити національну систему правосуддя щодо дітей з міжнародними стандартами.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції та Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя щодо неповнолітніх. 

Ілюстраційне зображення приміщення для опитування дітей за моделлю “Барнахус”  на Рівненщині. Фото: Рівненська ОДА

Попередня стратегія діяла до 2023 року. Оновлення документа готували, вивчаючи відповідну стратегію Ради Європи, адже повномасштабна війна створила чимало викликів, невідомих до цього.  

“У зв’язку з цим з’явилась нагальна потреба прийняття нової національної стратегії, що… охоплює більш широке коло проблемних питань, пов’язаних із забезпеченням прав дитини в умовах воєнного стану“, – кажуть у координаційній раді з питань правосуддя щодо дітей. 

Окрім цього, Україна має виконати зауваження та рекомендації Комітету ООН з прав дитини.

У новій стратегії визначили шість стратегічних цілей:

• документування та розслідування воєнних злочинів проти дітей, посилення міждержавної співпраці щодо захисту дітей, які виїхали за межі України;
• впровадження правових та процесуальних гарантій для дітей, які є потерпілими, свідками або перебувають у конфлікті із законом;
• розвиток міжвідомчої взаємодії, соціально-психологічна підтримка, робота з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• запровадження спеціалізації суддів у сімейних спорах та забезпечення доступу до послуг з медіації, супровід психолога;
• запобігання експлуатації дітей в інтернеті, підвищення цифрової грамотності;
• впровадження превентивних програм, розширення доступу до соціальних послуг у громадах.

У Міжвідомчій координаційній раді вважають, що надзвичайно важливо закріпити в стратегії визначення термінів “дитина у контакті із законом” і “дитина у конфлікті із законом”.

Перші, як пояснювали правозахисники, – це всі діти, які потрапили в судовий процес чи інший контакт із судовими та правоохоронними органами, наприклад свідки, жертви злочинів, діти, які переживають розлучення батьків. Щодо других, то це всі підозрювані або звинувачені в злочинах чи інших правопорушеннях діти.

Разом з оновленою стратегією уряд підготував план її виконання на 2025–2028 роки. Серед іншого хочуть:

• впровадити правосуддя, дружнє до дитини на всіх етапах провадження;
• вдосконалити систему збору та обліку даних про дітей у контакті з правосуддям;
• запровадити обов’язкову участь захисника та представника дитини з перших етапів провадження;
• законодавчо врегулювати відновні процедури для неповнолітніх у конфлікті із законом.

Частина з цих кроків уже починає діяти, як-от навчання для майже 60 суддів, які опікуються справами дітей, або облаштування за спеціальним методом центрів допомоги постраждалим дітям та свідкам.

Удосконалення системи захисту прав дитини є одним із зобов’язань уряду у сфері верховенства права в межах євроінтеграції. У ЮНІСЕФ вважають, що проблема насильства над дітьми в Україні є комплексною, непрогнозованою та важко розв’язуваною.

Нагадаємо, що торік на Черкащині прокуратура в апеляції домоглася для засудженого студента громадських робіт, а не в’язниці. Ще раніше на Кіровоградщині прокуратура кілька разів домоглася м’якшого покарання для підлітків, винних у ДТП та крадіжці.

Такі випадки, за словами прокурорів, є прикладом впровадження в їхній роботі міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини.