Торік з майже пів тисячі зареєстрованих у Верховній Раді проєктів законами стали майже 60 – дослідження

За 2024 рік народні депутати зареєстрували у Верховній Раді 499 законопроєктів, а 57 з них стали законами. 

Про це йдеться в дослідженні “Вокс Україна”. 

Фото: фейсбук-сторінка Верховної Ради України

Аналітикині за час, поки працює дев’яте скликання парламенту, вже звертали увагу на велику кількість зареєстрованих проєктів законів, які водночас мають низку якість. Так, 50–60% з них отримали негативні висновки Головного науково-експертного управління Ради, а приблизно третина – від Мінфіну. 

Тенденція з 2019-го реєструвати щороку по майже 2 тисячі проєктів законів дістала серед експертів назву “законодавчий спам”, тож зменшення показника оцінюють загалом позитивно.

З більш ніж чотирьох сотень нардепів і за минулий рік 281 ініціював хоча б один реформаторський законопроєкт. Майже сотня депутатів зробили це лише один раз, а 119 парламентарів – жодного.

Більшість ініціатив, які стали реформами, стосуються бізнес-середовища й антикорупції, а щонайменше 11 мали євроінтеграційний характер

Аналітикині дійшли висновку, що з роками ініціативність депутатів у Раді знижується, хоча вони лишаються лідерами серед ініціаторів реформ. Ще двоє ініціаторів – президент та уряд.

“Для реформ, проголосованих у 2024 році, притаманна така ситуація: третина депутатів (34%) долучилися до створення тільки одного закону з 42, і лише 19% нардепів опинилися серед співавторів понад 5 ухвалених реформ”, – діляться вони результатами дослідження. 

Фото: фейсбук-сторінка Верховної Ради України

Більшість реформаторських законопроєктів минулого року подавали групами від 10 до 19 авторів. Лише одну реформу почали завдяки закону, авторкою якого стала нардепка Роксолана Підласа.

Аналітикині припустили, що за відсутності монобільшості нардепи від “Слуги народу” мають  частіше заручатися підтримкою представників інших фракцій, зокрема на етапі написання законопроєктів.

Через це торік до переліку 20 найбільших ініціаторів реформ потрапили не лише “Слуги народу”, а й представники “Голосу” та позафракційні депутати, тоді як попередні роки всі лідерські позиції посідали виключно “слуги”. 

Нагадаємо, дев’яте скликання Верховної Ради має низку феноменів, що відбулися вперше в історії українського парламентаризму, серед яких збільшення кількості депутаток, молоді та відсутність голосування за колег, або так званого кнопкодавства. 

Понад два десятки нардепів прогуляли більш як половину засідань за час роботи чинного скликання, але навіть з урахуванням цього їхня корисність вища за минуле скликання.