У Києві презентували посібник, як зробити громади безпечними
Безпеку громади не можна будувати в обмін на основоположні права та свободи людини.
Про це 10 жовтня під час презентації посібника “Безпека громади: пошук спільних рішень” заявив виконавчий директор Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов.
Посібник створений, зокрема, для трьох цільових аудиторій – активної громади, поліції та органів місцевого самоврядування. У ньому читачі можуть дізнатися про свою роль та форми участі в побудові безпечного середовища за місцем проживання.
У виданні зібрані алгоритми дій для різних проблем безпеки, рекомендації для роботи поліції та органів місцевого самоврядування з населенням, більше 40 описів іноземного та українського досвідів безпекових ініціатив.
Керівниця програмної ініціативи “Безпека громад” Експертного центру з прав людини Уляна Шадська пояснює: безпека міста охоплює всі аспекти життя людини.
“Досить часто рівень безпеки асоціюють лише зі станом кримінальної ситуації. Проте існує безліч інших потенційних загроз – екологічні, пов’язані зі здоров’ям людини, інформаційні, загроза тероризму”, – цитує експертку кореспондент Центру інформації про права людини.
Якщо в кожної сторони є розуміння зон своєї відповідальності та відповідальності інших стейкхолдерів, то ініціатива запрацює успішно, вважає Шадська.
Експертний центр з прав людини видав посібник за підтримки програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного фонду “Відродження”. Директор цієї програми Роман Романов зазначив, що безпека громади не є даністю. Для того щоб вона запрацювала, потрібно зробити серйозну роботу і зважати на наявні ресурси.
“У безпеки – багато складових. Мають бути спільними не лише інтереси сторін, а й відповідальність. Взаємодія має бути обумовлена обставинами та контекстом, у якому реалізується запропоноване рішення”, – сказав Роман Романов.
Патрульна поліція під час презентації представила успішні практики роботи з громадами Одеси, Львова, Борисполя та Кропивницького.
Радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко, висловлюючись на підтримку філософії community policing, підкреслив, що кожен правоохоронець, співробітник Державної служби з надзвичайних ситуацій, медичної служби чи інший представник державних сервісів має бути зацікавлений у створенні безпечного міста та взаємодії з мешканцями. Адже, за його словами, мешканці громад – це найважливіші агенти безпеки, чия допомога часто в різних ситуаціях потрібна.
“Взаємодія поліції та громади має відбуватись у тому числі через дільничного поліцейського. Їхнє спілкування мало би бути менш формалізованим. Коли дільничний працює з мешканцями у формі консультацій – 8 з 10 проблемних питань знімаються під час неформального спілкування”, – розповідає Варченко.
За словами керівниці відділку зв’язків з громадськістю Департаменту патрульної поліції Катерини Белугіної, від дітей почастішали повідомлення з підозрою про злочин на лінію 102. Вона пов’язує такий результат із роботою шкільних офіцерів поліції.
“Один з найбільш ефективних механізмів попередження злочинів community policing – це сусідська варта, яка в Україні набуває більшої популярності через уже наявні успішні практики взаємодії мешканців багатоквартирних будинків з поліцією. Так, уже вдалося попередити квартирні крадіжки, викрадення велосипедів, вуличне вживання алкоголю та наркотичних речовин”, – говорить речниця патрульної поліції.
