Президентом Інтерполу не обрали російського генерала, проти якого виступала Україна

Новим президентом Інтерполу обрали південнокорейця Кім Чон Яна. Він переміг свого найближчого суперника, представника РФ, віце-президента Інтерполу Олександра Прокопчука, отримавши на 40 голосів більше.

“Кім Чон Яна з республіки Корея було обрано президентом Інтерполу (дворічний термін)”, – йдеться в повідомленні Інтерполу у Твітері.

Раніше Кім Чон Ян був виконувачем обов’язки керівника організації.

За словами міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, на підтримку представника Південної Кореї було віддано 101 голос, а за його суперника, представника РФ, віце-президента Інтерполу Олександра Прокопчука – 61.

“Ця битва виграна. Дякую всім. Слава Україні! 101:61 на користь здорового глузду!” – написав він на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

Перед тим він повідомив, що, за результатами першого туру виборів президента Інтерполу, представник Південної Кореї набрав 60,5% голосів, а представник РФ – 39,5%.

Перед голосуванням на 87-й сесії Генасамблеї Інтерполу українська сторона виступила із заявою, в якій повідомила про неприпустимість представництва РФ у керівництві Інтерполом через причетність цієї держави до низки злочинів у всьому світі останніми роками.

“Країна, яка лише протягом останніх років виявилася причетною до цілої низки кримінальних скандалів у всьому світі, не може бути представлена в керівництві Інтерполу на рівні державної організації! Йдеться про Росію. Від комп’ютерних вірусів “Нон”, “Петя”, які вразили тисячі користувачів, від кібератак на органи влади близько сотні країн у всьому світі до отруєння людей у Солсбері, військових і гуманітарних злочинів у Криму та на сході України: ця тенденція дає чітке уявлення про справжню державну політику Росії”, – йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті МВС.

У відомстві наголосили, що РФ “зловживає системою Інтерполу” та звернулися з проханням до інших країн “не робити авторитетну та поважну професійну організацію, створену заради спільної боротьби зі злочинністю, заручником агресивної та злочинної Росії”.

У заяві зазначалося, що Україна виступає проти кандидатури Прокопчука та підтримує представника Південної Кореї на посаду президента Інтерполу.

Раніше низка правозахисних організацій виступила із заявою, де закликала країн-учасниць 87-ї сесії Генеральної асамблеї Інтерполу не допустити обрання представника Російської Федерації Олександра Прокопчука президентом Інтерполу, а також вжити всіх необхідних заходів для недопущення використання Інтерполу для переслідувань за сфабрикованими політично вмотивованими справами.

“Не можна виключити той факт, що Росія направить повторні запити на розшук осіб, які були раніше вилучені з бази даних Інтерполу з причин порушення Конституції Організації. І ці особи знову будуть піддані незаконному переслідуванню”, – зазначали правозахисники.

Крім того, за їхніми переконаннями, Інтерпол міг би перетворитися на організацію, яка переслідує інакодумців на замовлення диктаторських, авторитарних і тоталітарних режимів, а також існує пряма небезпека криміналізації самої організації і використання її механізмів міжнародними злочинними структурами.