Нетаньягу вирішив не відвідувати заходи з нагоди 80-річчя визволення Аушвіца попри обіцянку Польщі не арештовувати його

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу не має наміру брати участь в урочистостях, присвячених 80-й річниці визволення концентраційного табору Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, незважаючи на запевнення польської влади, що його не заарештують на території країни.

Про це повідомив помічник премʼєра в коментарі виданню “The Times of Israel”.

Фото: РБК-Україна

Так, директор музею та меморіалу Аушвіц-Біркенау Пьотр Цивінський зазначив, що обговорення можливого арешту Нетаньягу є “медіапровокацією”. Він також додав, що не було жодних свідчень того, що прем’єр планував цей візит. Натомість Цивінський підкреслив, що на заходах очікується присутність великої делегації з Ізраїлю.

Минулого тижня, 9 січня, уряд Польщі ухвалив резолюцію, в якій зобов’язався гарантувати вільну участь ізраїльських лідерів у заходах, присвячених річниці визволення Аушвіца. Цей крок потенційно створив можливість для участі Нетаньягу навіть попри ордер МКС, виданий через звинувачення у воєнних злочинах у секторі Газа. Оскільки Польща ратифікувала Римський статут, вона юридично зобов’язана виконати цей ордер у разі перебування підозрюваного на її території.

Щороку 27 січня відзначають річницю визволення табору Аушвіц-Біркенау, яку Генеральна Асамблея ООН оголосила Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Цього дня світ ушановує пам’ять мільйонів євреїв, а також представників інших національностей, зокрема українців, поляків і ромів, які стали жертвами нацистських переслідувань і масових убивств під час Другої світової війни.

Нагадаємо, що держави – учасниці Римського статуту не можуть в односторонньому порядку визначати обґрунтованість правових рішень, ухвалених Міжнародним кримінальним судом. 

Це не вперше, коли країни – учасниці Римського статуту відмовляють арештувати за ордером МКС підозрюваних. Торік влада Монголії відмовилась арештувати російського керманича Путіна, якого суд підозрює в депортаціях українських дітей. Згодом МКС офіційно підтвердив, що такими діями монгольська влада порушила свої міжнародні зобов’язання як учасниця Римського статуту. 

Міжнародні правозахисні організації, які закликали тоді до арешту Путіна, звертали увагу, що його поїздку слід розглядати як частину стратегічних зусиль, спрямованих на підрив роботи МКС.