Торік понад 2 тисячі громадян звернулися до мовного омбудсмана: найбільше скарг – у Києві

Протягом 2024 року 2314 громадян звернулися із заявами про порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Цей показник є на 37% нижчим порівняно з 2023 роком, коли було 3692 звернення, і на 19% нижчим, ніж у 2022 році, коли таких заяв надійшло 2846.

Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Він наголосив, що, попри зменшення кількості звернень, це не свідчить про зниження уваги громадян до своїх мовних прав. На його думку, така динаміка свідчить про поступове поліпшення ситуації із забезпеченням функціонування державної мови в Україні. Він також зазначив, що виявлені порушення в інтернет-просторі, сфері обслуговування та рекламі все частіше призводять до застосування санкцій проти порушників.

Найчастіше громадяни скаржилися на відсутність української версії вебсайтів інтернет-магазинів та інших ресурсів – таких звернень було 671. Однак це менше, ніж у 2023 році, коли зафіксували 992 подібні скарги.

Крім того, 367 заяв стосувалися порушень у сфері обслуговування, 325 – використання української мови у зовнішній рекламі та на вивісках, 165 – мовного питання в освіті, 131 – відсутності інформації про товари та послуги українською мовою, 109 – порушень у сфері охорони здоров’я, 91 – у медіа.

До уповноваженого також надходили скарги на порушення мовного законодавства представниками місцевих рад і посадовими особами місцевого самоврядування. У 2024 році таких скарг було 72. Основні претензії стосувалися недотримання вимоги використовувати українську мову під час офіційного спілкування, публічних виступів та коментарів для медіа.

Кремінь підкреслив, що проблеми із дотриманням закону є у всіх регіонах країни, однак найбільше їх зафіксовано у столиці та великих містах. Він наголосив, що місцеві органи влади повинні приділяти більше уваги регіональній мовній політиці.

Найбільша кількість звернень щодо порушень законодавства надійшла з Києва — 902, Одеської області – 429, Харківської – 191, Дніпропетровської – 177, Київської – 96, Запорізької – 50, Миколаївської – 44, Полтавської – 36, Львівської – 34, Чернігівської – 30, Житомирської – 29.

“Це вказує на необхідність посилення контролю за виконанням закону. Саме тому місцева влада повинна бути максимально дієвою. Нагадаю, що в Києві, з якого надійшло 39% (а у 2023 році — 36%) від загальної кількості звернень, досі немає повноцінної мовної програми!”, – підсумував омбудсман.

Нагадаємо, що у листопаді 2024 року протягом перших двох з половиною тижнів своєї роботи, мовні інспектори в Івано-Франківську виявили багато порушень, пов’язаних з використанням мови. Зокрема, один з мовних волонтерів Тарас Лялик знайшов російськомовні написи в одному з місцевих супермаркетів. Він зазначив, що такі випадки зустрічаються часто, що свідчить про необхідність діяльності мовних інспекторів, які “щоденно стежать за дотриманням мовного законодавства в місті”.

Мовний омбудсман радив владі Івано-Франківська не вживати вислову “мовні інспектори”, бо така назва перегукується з наративами російської пропаганди.

Водночас Кремінь зазначав, що у створенні таких мовних ініціатив, як в Івано-Франківську, немає нічого протизаконного. Вони можуть проводити перевірки на дотримання закону вивісок, оголошень, діяльності закладів освіти, сфери обслуговування, охорони здоров’я. Щодо реагування, то члени таких груп можуть готувати приписи з вимогою усунути порушення.