В Україні набули чинності єдині показники доброчесності суддів: на що звертатимуть увагу

В Україні з 24 грудня набувають чинності єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики суддів.

Про це повідомляє Вища рада правосуддя.

Вища рада правосуддя затвердила документ 17 грудня. Він запроваджує уніфіковані стандарти для оцінювання доброчесності та професійної етики судді, які використовуватимуть Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Громадська рада доброчесності.

“Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики суддів є важливим інструментом для забезпечення прозорості, ефективності та довіри до судової системи“, – зазначається в повідомленні ВРП.

В Єдиних показниках запроваджується низка термінів, повідомляє sud.ua, зокрема такі:

• “звичайна розсудлива людина” – законослухняна людина, яка, достатньою мірою інформована про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини збоку;
• “обґрунтований сумнів” – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.

Єдині показники визначають, що оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) відбувається за такими критеріями:

• незалежність;
• неупередженість;
• дотримання етичних норм і бездоганна поведінка в професійній діяльності та особистому житті;
• чесність;
• сумлінність;
• непідкупність;
• законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

“Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показникам за відсутності невідповідності або обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику. Сумнів не може ґрунтуватися лише на припущеннях або суб’єктивній думці“, – йдеться в документі.

У частині дотримання етичних норм враховуватиметься, чи не відвідував суддя тимчасово окуповані території України або території держави-агресора без нагальної потреби.

Також критерієм “чесніть” передбачається, що суддя (кандидат на посаду судді) докладає зусиль для того, щоб члени його сім’ї діяли відповідно до законодавства та утримувалися від поведінки, яка, на думку звичайної розсудливої людини, може завдати шкоди авторитету правосуддя чи знизити рівень суспільної довіри до суду.

У документі зазначається, що Європарламент у резолюції 11 лютого 2021 року щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС звернув увагу на відсутність вимоги та належно визначеної процедури оцінювання кандидатів на посаду судді (поза процедурою кваліфікаційного оцінювання) на відповідність критерію доброчесності.

30 грудня 2023 року набув чинності закон № 3511-IX “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри”, який удосконалює порядок обіймання посади судді.

У звіті про прогрес України на шляху до євроінтеграції 2023 року ЄС рекомендував також заповнити вакантні посади суддів КСУ відповідно до вимог законодавства; відновити добір на посаду судді на основі вдосконаленого законодавства, зокрема щодо чітких критеріїв доброчесності, професіоналізму та сильної ролі Громадської ради доброчесності.

Раніше ZMINA писала, що Вища рада правосуддя звільнила суддю Донецького окружного адміністративного суду Людмилу Арестову, у якої виявили російський паспорт, виданий 2014 року. Суддя також погрожувала активістці.