Під МВС вимагали декриміналізації секс-роботи

Українські секс-працівниці регулярно стають жертвами насильства та шантажу. Утім, потерпілі не звертаються до поліції, адже правоохоронці також порушують їхні права.   

Про це сьогодні під будівлею Міністерства внутрішніх справ заявили учасники акції до Міжнародного дня прав секс-працівників, який відзначається 3 березня.

Як повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини, вони наголосили на необхідності декриміналізації секс-роботи та дотримання прав працівників комерційного сексу, а також вручили правоохоронцям пам’ятку дій під час спілкування з останніми. 

Наталія Ісаєва, директорка благодійної організації секс-працівників “Легалайф-Україна”, розповіла, що перед проведенням фіналу Ліги чемпіонів у Києві на всіх трасах міста нападали на працівниць комерційного сексу: їх обливали зеленкою, обрізали волосся, погрожували облити кислотою. Одна із секс-працівниць, згадує експертка, звернулася на 102, натомість патрульні, які приїхали, спілкувалися саме з нападниками – до потерпілих навіть не підійшли.

“Зараз на одній з київських трас у дівчат вимагають гроші за можливість працювати. Звертатися до органів вони побоюються, бо переконані: правоохоронці знову проігнорують звернення. Натомість шантажисти після скарг можуть застосувати силу. Водночас відсутність звернень секс-працівників про порушення їхніх прав стає на заваді розслідуванням злочинів проти них”, – каже колишня секс-працівниця. 

Серед причин, через які працівники комерційного сексу не звертаються по допомогу до правоохоронців, Наталія Ісаєва називає статтю 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Заняття проституцією”): 

“Ця стаття давно стала інструментом тиску та залякування тих, хто надає сексуальні послуги. Більшість протоколів, про які знають представники “Легалайф-Україна”, складені саме за фактом звернень або внаслідок знаходження на трасі чи у спеціальному приміщенні. При цьому доведення надання інтимних послуг чи їх оплати нікого не цікавлять”.  

Сергій Перникоза, експерт Асоціації УМДПЛ, каже, що вже десять років працює над перевіркою роботи правоохоронців і точно знає, що вони регулярно порушують права людини.

“Все починається зі спілкування. Правоохоронці кажуть, що з “нормальною” людиною вони й спілкуються “нормально”. Але із секс-працівниками вони спілкуються зневажливо, незалежно від того, чи вчинила людина злочин, чи її тільки підозрюють. Утім, будь-який громадянин у державі має попри обрану роботу отримати захист та підтримку. Оскільки правоохоронцям плювати на те, як виважено спілкуватися з людьми, ми розробили для них інструкцію”, – додав експерт.

Правоохоронці, які отримали Пам’ятку дії поліцейських під час спілкування з секс-працівниками, пообіцяли передати її керівництву.  

Оксана Покальчук, директорка “Amnesty International Україна”, також наголосила, що більш вразливими до насильства секс-працівників та секс-працівниць роблять криміналізація і пеналізація секс-роботи. Ці процеси, каже експертка, позбавляють працівників комерційного сексу можливості отримати захист поліції, а також дозволяють тим, хто чинить над ними насильство, залишатися безкарними. 

Саме тому учасники акції закликали державу до декриміналізації та депеналізації секс-роботи.

“Україна повинна гарантувати працівникам та працівницям індустрії захист від насильства й експлуатації, забезпечити можливість брати участь у розробці законів, що впливають на їхнє життя і безпеку, а також забезпечити доступ до можливостей охорони здоров’я, освіти та працевлаштування”, – зазначила Оксана Покальчук.   

Паралельно з акцією “Закон передбачає – ми вимагаємо” відбулася контракція. Її учасниці вийшли з плакатами “Ні проституції”, “Бажаєш наповнювати бюджет коштом тіл жінок та дітей? Вітаю. Ти – проститутор” та виступили проти легалізації секс-роботи. На їхню думку, Україні варто перейняти шведську модель, яка пропонує криміналізацію клієнтів і повну декриміналізацію проституйованих жінок.