Прокурор таки відкликав касацію щодо ув’язнення електрика з Лимана, який залишився жити в окупації та відновлював електромережі
Прокурор відмовився від касаційної скарги з вимогою посадити електрика з Лимана Дмитра Герасименка, який під час окупації очолив службу з відновлення електромереж.
Про це інформує видання “Ґрати“.
Дмитро Герасименко в Індустріальному суді Дніпра, квітень 2023 рокуВидання нагадує, що в грудні 2022 року на Донеччині Служба безпеки України затримала 34-річного електрика з Лимана Дмитра Герасименка за підозрою в колабораціонізмі. Чоловікові правоохоронці інкримінували те, що під час окупації міста він очолив підприємство “Районні електричні мережі” (РЕМ), яке підпорядковувалося “ДНР” та відновлювало електромережі, пошкоджені під час боїв.
Герасименко визнав провину, проте просив не карати його суворо. За його словами, він погодився обійняти посаду, щоб прогодувати хворих батьків та забезпечити містян світлом.
У травні 2023 року Індустріальний районний суд Дніпра засудив його до трьох років позбавлення волі, проте пізніше апеляційний суд замінив реальний термін на умовний. Прокурор подав на це рішення скаргу з вимогою повернути електрика під варту. Утім, 12 листопада 2024 року прокурор відмовився від касації.
Верховний Суд закрив провадження, і Герасименко залишився на волі.
Російські війська окупували Лиман наприкінці травня 2022 року. Напередодні мерія оголосила евакуацію, але електрик Дмитро Герасименко разом з родиною залишився. За його словами, його 90-річна бабуся та батько, який пережив інсульт, відмовлялися їхати, а він не міг їх кинути.
До окупації він працював майстром з обслуговування високовольтних підстанцій у компанії “ДТЕК Донецькі електромережі”. Під час боїв за Лиман місто було сильно зруйноване. Не було світла і води, жодне підприємство не працювало.
У південній частині Лимана, 19 квітня 2023 рокуВидання повідомляє, що в червні до Лимана приїхали керівники “Регіональної енергопостачальної компанії” з тимчасово окупованої Горлівки та оголосили про відновлення роботи РЕМ – підприємства, яке буде підпорядковуватися “міністерству енергетики ДНР” та обслуговувати електромережі.
Вони зібрали працівників ДТЕК, які залишилися в місті, і горлівські менеджери запропонували йому очолити підприємство. За словами Герасименка, він спочатку відмовився, але керівники наполягали.
“Він (керівник компанії з Горлівки. – Ред.) мені сказав: або ти працюєш на цій посаді, або не працюєш ніяк. Спочатку я хотів піти, а потім подумав: вийду я за паркан, і що далі? Я залишився без нічого в розбитому місті, що далі робити? І тому мені нічого більше не залишалося, як погоджуватися на цю посаду”, – розповів Герасименко пізніше на суді.
Він керував із 20 червня до 9 вересня 2022 року. За цей час його служба відновила близько 20% електромереж. Але їх не під’єднали до живлення, і світло в місті так і не з’явилося.
Читайте також: Робота українців на окупованих територіях: що каже про це міжнародне гуманітарне право
1 жовтня 2022 року українські війська звільнили Лиман. На початку грудня до Герасименка приїхали працівники СБУ й оголосили йому підозру в колабораціонізмі (ч. 4 ст. 111-1 Кримінального кодексу), а саме у “веденні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором”.
Йому закидали те, що РЕМ під його керівництвом відновлював мережі “для подальшого надання електропостачання для окупаційної адміністрації, міліції та комендатури Лимана”. Суд заарештував Герасименка.
У березні 2023 року його справу почав слухати по суті Індустріальний суд Дніпра.
В останньому слові він пояснив, що в жодному разі не хотів нашкодити Українській державі.
“Я скоїв цей злочин внаслідок збігу непростих обставин. Працюючи на цій посаді, я не займався ні політичною, ні агітаційною роботою, ніяк не представляв адміністрацію міста. Я займався тільки відновлювальними роботами в Лимані та намагався максимально зберегти Краснолиманський РЕМ від неминучого пограбування”, – сказав він.
Проте суддя Євген Волошин визнав його винним і призначив три роки позбавлення волі та заборонив працювати у сфері відновлення електромереж на 10 років. Це максимальне покарання, передбачене частиною статті про колабораціонізм, яку інкримінували Герасименку.
Журналіст видання “Ґрати” Олексій Арунян раніше зауважував, що підсудного захищав місцевий адвокат Олег Рогов, якого росіяни жорстоко катували в полоні, внаслідок чого він втратив фаланги пальців і в нього погано працюють руки. На переконання медійника, це демонструє ставлення місцевої громади до цієї кримінальної справи.
“Коли я їздив у Лиман, то люди говорили, що їм дійсно потрібна була електрика, і вони не сприймали діяльність Дмитра Герасименка як зраду. Утім, суд все одно засудив чоловіка до трьох років позбавлення волі. Суд першої інстанції. Апеляційна інстанція все ж таки врахувала його позицію, те, що він не нашкодив державі, і не був проросійський, і що не через проросійський погляд пішов працювати. Апеляційний суд відпустив чоловіка під іспитовий термін”, – прокоментував Олексій Арунян.
Рогов подав апеляцію та попросив суд замінити реальний термін на умовний. 31 серпня 2023 року Дніпровський апеляційний суд задовольнив скаргу адвоката та випустив Герасименка на волю просто в залі.
Судді вказали як пом’якшувальну обставину те, що підсудний розкаявся, допомагав розкрити злочин, публічно не підтримував дії Росії, у нього літній батько і бабуся й щойно народився син.
На це рішення прокурор Олександр Луценко подав касаційну скаргу з вимогою залишити чинним вирок про реальне ув’язнення.
12 листопада 2024 року відбулося засідання Верховного Суду. Суддя Світлана Яковлєва повідомила, що від прокурора надійшов лист із відмовою від касаційної скарги. Через це судді закрили касаційне провадження. Тепер рішення про умовний термін Герасименку остаточне і не підлягає оскарженню.
Читайте також: “Міжнародне гуманітарне право має бути Полярною зіркою для України у питанні покарання за співпрацю з окупантами” – експерти
Прессекретарка Донецької прокуратури Анастасія Мєдвєдєва не змогла оперативно прокоментувати “Ґратам”, чому прокурор відмовився від скарги, та запропонувала надіслати інформаційний запит.
Сам Герасименко сказав виданню, що задоволений та радий такому фіналу. На його думку, справедливо, що його визнали винним, але залишили на волі.
“Я працював [головою РЕМу під час окупації], я від цього не відмовлявся. На мою думку, нічого поганого нашій державі я не зробив, у мене не було прагнення піти проти держави, – сказав він. – Небезпека [що знов посадять] була. Тому що це суд і незрозуміло, чого очікувати. Звісно радий, що ухвалили таке рішення, бо хочеться бути вдома”.
Нагадаємо, у травні 2024 року Дніпровський апеляційний суд призначив п’ять років колонії керівниці вуличного комітету з Лимана Тетяні Потапенко, яка стала “головою мікрорайону” під час окупації міста.
Тетяна ПотапенкоНапередодні антикорупційний центр NGL.media, проаналізувавши вироки в Єдиному реєстрі судових рішень за останні два роки, дійшов висновку, що низка судових рішень у справах про колабораціонізм порушує гуманітарне право, а деякі вироки передбачають неспівмірні покарання.
Фокус-групові дискусії в деокупованих громадах Харківської, Херсонської та Миколаївської областей від Школи політичної аналітики НаУКМА показали, що в українців високий запит на справедливість у справах про колабораціонізм. Експерти прогнозують, що з часом він тільки зростатиме.
Заступниця керівниці Моніторингової місії ООН із прав людини Ноель Калгун порекомендувала владі оновити законодавство про колабораціонізм.
Водночас голова Кримської правозахисної групи та координаторка Експертної мережі Міжнародної Кримської платформи Ольга Скрипник під час Coalition Talks висловила переконання, що справи про колабораціонізм є викликом для держави.
Правозахисниця констатувала, що наразі відомі приклади кримінальних справ, які загрожують успішній реінтеграції звільнених територій. Вона вважає, що від належного унормування законодавства про колабораціонізм залежатиме, як швидко Україна налагодить життєдіяльність на цих територіях.
Раніше наукова співробітниця науково-дослідної лабораторії Львівського державного університету внутрішніх справ Інна Вишневська пояснила, наскільки законодавець готовий реагувати на недоліки в законодавстві про колабораційну діяльність та про що йдеться в запропонованих законопроєктах у цій сфері.
Напередодні голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час презентації тіньового звіту для Єврокомісії заявила, що на відміну від інших країн – кандидатів до ЄС держава повинна надати відповіді та напрацювати підходи до низки викликів під час деокупації та реінтеграції звільнених територій.
