Держава має визначитись із ключовими підходами під час реінтеграції звільнених територій – правозахисниця
На відміну від інших країн–кандидатів до ЄС, держава повинна надати відповіді та напрацювати підходи до низки викликів під час деокупації та реінтеграції звільнених територій.
Таке переконання під час презентації в Києві Тіньового звіту до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України висловила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Тетяна ПечончикЦентр прав людини ZMINA відповідав за розділ, який стосувався прав людини та основоположних свобод.
“Це розділ із широкою темою, куди увійшли низка різних прав, починаючи від свободи слова, свободи об’єднань та асоціацій, свободи мирних зібрань, запобігання катуванням, жорстокому поводженню, протидія дискримінації, захисту різноманітних вразливих груп, захист прав дитини, приватність, право власності”, – пояснила Тетяна Печончик.
Вона зауважила, що немає жодної правозахисної організації, яка має експертизу відразу з усіх прав, тому до написання правозахисного розділу долучилися експерти 12 правозахисних організацій. Додатково декілька десятків експертів надали свої інтерв’ю, які ZMINA врахувала при підготовці цього розділу.
Очільниця Центру прав людини ZMINA подякувала усім причетним до створення розділу громадським організаціям та експертам.
Загалом звіт містить 350 рекомендацій, з яких близько 100 стосуються захисту прав людини.
З моменту оприлюднення 9 вересня 2024 року звіту Україна виконала дві перші рекомендації. Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС). З 1 січня 2025 року Україна стане 125-ю учасницею МКС. Також президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про публічні консультації”, який має забезпечити участь громадян у процесі прийняття рішень та сприяти формуванню реального народовладдя. Документ набуде чинності через рік після закінчення воєнного стану.
“Утім, є багато інших рекомендацій. Якщо ми будемо виконувати по одній рекомендації на місяць, то для повного результату потрібно буде вісім років. Можливо, це збігається по часу з очікуваним вступом до ЄС, але нам хотілося б, щоб це відбулося швидше. Ми відкриті до взаємодії, готові надавати експертизу і закликаємо всі органи державної влади до співпраці, для того, щоб ми могли швидше ухвалювати якісні рішення на захист прав людини”, – закликала Тетяна Печончик.
Тетяна ПечончикОкремим блоком аналізуються питання, повʼязані безпосередньо з російською агресією в Україні, а саме, зокрема:
- захист прав постраждалих внаслідок збройної агресії;
- відповідальність за найтяжчі міжнародні злочини, вчинені в умовах російської збройної агресії;
- правові гарантії реалізації прав людини в процесі реінтеграції звільнених територій.
Правозахисниця зауважила, що російська збройна агресія і її вплив на українське суспільство є окремою рисою, що вирізняє Україну від інших країн-кандидатів у русі до Європейського Союзу. Хоч в первісному технічному завданні до України не містилося тематичних блоків, які стосувалися поваги до прав людини в контексті деокупації, реінтеграції, захисту прав потерпілих від збройної агресії, ми додали ці розділи, оскільки для нас вони є дуже важливими.
“Україна повинна знайти й виробити рішення щодо дуже багатьох питань, починаючи з того, які мають бути підходи до люстрації, до амністії після звільнення наших територій, яким чином ми маємо вдосконалити наше кримінальне законодавство щодо покарання за колабораційну діяльність, як ми будемо ставитися до виданих в окупації “документів” та дуже багато інших питань, які не поставали перед іншими країнами–кандидатами на вступ до ЄС”, – прокоментувала правозахисниця.
Під час презентації Тіньового звіту заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра повідомила, що до підготовленого проєкту Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на п’ять років увійшло питання забезпечення перехідного правосуддя на деокупованих територіях.
Нагадаємо, раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Верховну Раду розширити сферу дії механізму надання компенсації за об’єкти нерухомого майна, знищені або пошкоджені внаслідок збройної агресії проти України.
Правозахисники вказали, що ухвалений у лютому 2023 року закон 2923-IX про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна передбачає надання компенсації тільки в разі знищення (пошкодження) визначених ним категорій житлової нерухомості внаслідок збройної агресії, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Проте власники знищеного або пошкодженого до цієї дати житла не можуть претендувати на отримання компенсації за цим законом. Також не всі з них змогли отримати від уряду компенсацію за впровадженою раніше процедурою до початку широкомасштабного вторгнення.
Серед іншого в частині надання компенсації дія закону не поширюється на об’єкти, які станом на 24 лютого 2022 року розміщувалися на тимчасово окупованих територіях. Правозахисники назвали такі підходи влади дискримінаційними й такими, що унеможливлюють для багатьох отримання справедливої компенсації за знищене або пошкоджене житло.
