Порошенко звинуватив у нерозслідуванні справ Майдану не того прокурора – адвокати Небесної сотні
Правозахисники та адвокати родичів Небесної сотні просять президента України Петра Порошенка ініціювати законодавче вирішення питання подальшої роботи управління спеціальних розслідувань у складі ДБР, яке нещодавно розкритикував очільник держави.
Відповідну заяву вони розмістили на сторінці Адвокатської дорадчої групи у Facebook.
15 квітня Порошенко прийшов до студії каналу ICTV, де йому поставила запитання щодо розслідування справ Майдану голова Центру громадянський свобод Олександра Матвійчук. Вона запитала, чи задоволений він роботою Генерального прокурора Юрія Луценка з розслідування справ Майдану. У відповідь на це Порошенко сказав, що незадоволений станом розслідування та, зокрема, роботою управління спеціальних розслідувань і його безпосереднього керівника Сергія Горбатюка.
Питання Матвійчук починаються з 4-ї хвилини відео
У своєму зверненні активісти наголосили, що Департамент спеціальних розслідувань створили на вимогу потерпілих, їхніх адвокатів та правозахисних організацій і саме туди скоординували більшість справ Майдану з різних відомств, що дало потужний поштовх для їх розслідування.
“Саме з діяльністю Департаменту спецрозслідувань, а потім Управління спецрозслідувань, потерпілі, громадськість та міжнародні організації пов’язують прогрес у розслідуванні. І відзначають у ньому важливу роль Сергія Горбатюка. Натомість багато питань саме до Генерального прокурора Юрія Луценка щодо забезпечення роботи Департаменту спеціальних розслідувань, його реструктуризації і фактичної ліквідації, урізання кількості слідчих”, – наголосили вони.
Правозахисники пригадали заяви Луценка про завершення розслідування у справах Майдану, які не відповідають дійсності.
“Насправді (розслідування – ред.) ледь добігають середини, явні затягування з погодженням підозр суддям із боку Генерального прокурора і його заступників. Важко пояснити відсутність уваги Генерального прокурора до вирішення питання подальшої роботи управління спецрозслідувань після втрати прокуратурою функції слідства, координації роботи процесуальних керівників і т.д. Оцінка причин неефективного розслідування, яка прозвучала в цьому ефірі, видає щонайменше недостатню обізнаність Вашої команди щодо реального стану справ Майдану“, – зауважили активісти.
Від Порошенка тепер вимагають провести першу за роки президентства зустріч із родинами героїв Небесної сотні за участю їхніх представників – адвокатів ГО “Адвокатська дорадча група”, ініціювати законодавче вирішення питання подальшої роботи управління спеціальних розслідувань у складі ДБР, забезпечити сталість і незмінність слідчих груп і можливість продовження ними роботи над справами Майдану, сприяти створенню управління процесуальних керівників у справах Майдану для координації роботи щодо цих справ, яке вже декілька місяців блокує генпрокурор, та ініціювати запропоновані громадянським суспільством зміни щодо другої хвилі судової реформи.
“Розслідування справ Майдану є доленосним для України і не може залежати від політичної кон’юнктури. Це дійсно справа честі, а не питання передвиборчої агітації“, – наголосили автори звернення.
Як відомо, наприкінці листопада минулого року начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк зазначив, що у справах про злочини проти Майдану дев’ятьох осіб засудили до позбавлення волі, проте 33 людини, які проходять підозрюваними у справах Майдану, продовжують обіймати посади в правоохоронних органах.
У лютому цього року на п’яту річницю розстрілів на Євромайдані міжнародні партнери та правозахисні організації закликали Україну краще розслідувати справи Майдану. Деякі навіть називали розслідування розстрілів активістів під час Революції гідності “ганьбою українського судочинства”.
ДОВІДКА. За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали дві з половиною тисячі людей, 104 з них загинули. 48 осіб загинули внаслідок розстрілів на Інститутській 20 лютого 2014 року. 80 людей дістали поранення саме від обстрілів з боку “Беркуту”. Усі злочини, скоєні під час Революції гідності, умовно об’єднані в одну велику “справу Майдану”, яка налічує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують убивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).
