“Повернення додому”: у Києві відкрили бронзову скульптурку, присвячену поверненню із фронту та з-за кордону українців додому
На Центральному залізничному вокзалі Києва 1 листопада 2024 року відкрили бронзову мініскульптуру “Повернення додому” у межах проєкту “Шукай!”, присвячену темі повернення українців додому.
Про це видання ZMINA повідомили організатори ініціативи.
Мініскульптура складається із двох поїздів, які прибувають на першу платформу “залізних воріт” столиці України. Один з поїздів — з військовими з Краматорська, інший — з-за кордону. Отже, залізничний вокзал стає локацією–символом українців, які прямують додому або повертаються з фронту.
“Колись головним урочистим в’їздом до міста були Золоті ворота. Через них у Київ в’їжджали учасники військових походів, посли країн–друзів Русі. Тепер на себе цю роль перебрали Залізні ворота залізничного вокзалу. Залізні ворота — нові Золоті, парадний в’їзд для киян, що повертаються додому“, – сказала авторка проєкту “Шукай!” Юлія Бевзенко.
У персонажів, зображених на скульптурці “Повернення додому”, є прототипи:
- військовий зі своєю дружиною, яка приїхала в Краматорськ поїздом, щоб дізнатись із чоловіком стать їхньої майбутньої дитини;
- хлопчик із загубленою в поїзді, а потім повернутою залізничниками іграшкою;
- родина з Маріуполя.
Ініціатори проєкту присвятили мініскульптуру мільйонам подібних історій.
Нагадаємо, проєкт “Шукай!” – це культурно-історичний проєкт, який розповідає історії Києва через бронзові мініскульптури. Тепер скульптур уже 46, і регулярно відкриваються нові. З повним переліком скульптур можна ознайомитися на спеціально створеній мапі.
Створення мініскульптури стало можливим завдяки партнерам проєкту “Укрзалізниці” та Visa.
“Залізниця привезе додому кожного. За графіком. Від початку повномасштабного вторгнення залізничники евакуювали більш як 4 млн українців, переважно з дітьми та домашніми улюбленцями. У зворотному напрямку — на Схід — ми щодня відправляємо тисячі наших незламних захисників. Ми продовжуємо рух заради повернення їх усіх: врятованих від війни жінок і дітей з-за кордону, а наших воїнів — з фронту“, — прокоментував в. о. директора Вокзальної компанії “Укрзалізниці” Сергій Олійник.
Нагадаємо, напередодні голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк констатувала, що в Україні державна політика в питанні підтримки ВПО повністю провалена і переважно зосереджена на виплатах, що є мізерними.
У жовтні онлайн-видання “Східний Варіант” закликало владу вдосконалити систему підтримки переселенців, зокрема через посилення децентралізації, покращення координації між усіма суб’єктами допомоги та створення єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Верховну Раду перейти від точкових до комплексних, довгострокових і узгоджених з виконавчою владою рішень щодо забезпечення прав ВПО.
Правозахисники пояснюють, що Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” був ухвалений у жовтні 2014 року. Надалі він зазнавав неодноразових змін і доповнень.
З 24 лютого 2022 року в парламенті було зареєстровано щонайменше дев’ять законопроєктів про внесення змін до цього закону. Частина з них не узгоджується зі вже впровадженою державною політикою щодо внутрішнього переміщення, не має фінансового обґрунтування і може спричинити штучне збільшення кількості ВПО та загострення складних життєвих обставин вразливих груп населення.
Інші ж, як оцінює коаліція, передбачають точкові зміни як відповідь на нагальні проблеми, зокрема й у наданні допомоги на проживання. Такі напрацювання важливі, проте вони не містять комплексної відповіді на виклики, які постали після початку широкомасштабного вторгнення РФ та вплинули на державну політику щодо внутрішнього переміщення. Тому важливими є реєстрація та розгляд нової редакції Закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, пояснили правозахисники.
