У “Юридичній сотні” порекомендували Зеленському першочергові заходи із захисту ветеранів та полонених

Громадська організація “Юридична сотня” звернулася до новообраного президента Володимира Зеленського з пропозиціями щодо законодавчого врегулювання питання соціального захисту ветеранів.

Про це Центру прав людини ZMINA повідомили в прес-службі організації.

З огляду на те, що президент користується правом законодавчої ініціативи, правозахисники рекомендують йому звернути увагу на такі важливі питання із соціального захисту ветеранів, які потребують законодавчого врегулювання, як:

• спрощення механізмів для участі військовослужбовців у виборах президента та парламенту;
• надання статусу учасника бойових дій добровольцям;
• прийняття до громадянства іноземців, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України (законопроект №3433);
• соціальний захист заручників та військовополонених (законопроект №8205);
• соціальний захист капеланів;
• сприяння працевлаштуванню та розвитку бізнесу ветеранів.

Активісти наголошують, що у зв’язку з тим, що президент України Петро Порошенко припинив свої повноваження, всі законопроекти, які були подані ним та не були ухвалені в першому читанні, вважаються відкликаними, а тому деякі питання, пов’язані з ветеранами та військовими, фактично залишилися заблокованими. 

Автоматично відкликаними стали, зокрема, законопроекти “Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму”, “Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей процедури публічних закупівель під час дії правового режиму воєнного стану” та “Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання капеланської діяльності у Збройних силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях”.

“Додатковий протокол до Конвенції про боротьбу з тероризмом визначає, як країни-підписанти можуть спільно протистояти іноземним терористам. Протокол передбачає кримінальну відповідальність за ряд заходів, зокрема за умисну участь у терористичній групі, поїздки за кордон з метою тероризму та фінансування чи організацію такої подорожі. Створюється мережа національних, цілодобово доступних контактних пунктів для оперативного обміну інформацією“, – пояснюють правозахисники важливість ратифікації документа Ради Європи.