“Рада чи чоловічий клуб?”: у Facebook обурюються кадровими призначеннями Зеленського
Ґендерні експертки, активісти та депутатки висловили обурення щодо перших кадрових призначень новообраного президента Володимира Зеленського, серед яких не було жодної жінки.
Фотографію з підписом “Рада чи чоловічий клуб?” опублікувала у себе на сторінці активістка Олександра Голуб.
На світлині, яку активно почали поширювати у Facebook напередодні обурені активісти, Зеленський виходить із будівлі Верховної Ради в оточенні самих лише чоловіків, що є членами його команди.
“Народ – це чоловіки та жінки, а поки що тут представлена лише половина”, – написала на своїй сторінці Голуб.
Підтримала активістів у їхньому обуренні й віце-спікерка Верховної Ради Ірина Геращенко, яка на своїй сторінці у Facebook зазначила, що нові призначення очільника держави здивували навіть шведських депутатів.
“Шведські колеги сьогодні дуже здивувалися, що серед кадрових призначень новообраного президента – жодної жінки. Обговорювали з ними ґендерні квоти, які обов‘язково треба вводити, можливо як тимчасовий механізм, для збільшення жінок у владі і політиці”, – написала вона під фотографією з колегами зі шведського парламенту.
Як відомо, вчора, коли парламент розглядав питання зміни виборчого законодавства, ініційованого Зеленським, представниці міжфракційних депутатських об’єднань “Жінки, мир, безпека” та “Рівні можливості” закликали своїх колег-чоловіків підтримати запровадження 30-відсоткових ґендерних квот.
“Від усього українського жіноцтва ми вимагаємо підтримати наше право бути присутніми в парламенті. Сьогодні, коли ми декларуємо рух у Європу, хай це буде тестом для вас, колеги. Чи підтримаєте ви представниць 52% населення України?” – питала з трибуни Ради у своїх колег депутатка Ірина Суслова.
У своєму пості на Facebook вона нагадала, що ґендерні квоти – це спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на надання жінкам рівних із чоловіками можливостей у процесі ухвалення суспільних і політичних рішень.
За словами Суслової, ґендерні квоти потрібні, щоб:
виправити нерівномірне представництво жінок та чоловіків у виборних органах влади, адже ненормальною є ситуація, коли жінок у країні 52%, а в парламенті – лише 12%;
дати тисячам активних, фахових, ініціативних жінок не лише право, але й можливість обиратися, адже за умов двох рівнозначних кандидатів на занесення до партійного списку обирають чомусь частіше чоловіка, а не жінку;
підвищити рівень депутатської етики та ефективності роботи парламенту, адже чим більше жінок у Верховні Раді, тим менше конфліктів, бійок, блокувань трибуни;
виконати міжнародні зобов’язання України, зафіксовані в Конвенції з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок CEDАW, Пекінській декларації та Платформі дій 1995 року, Цілях розвитку ООН.
Нагадаємо, що в жовтні 2015 року Верховна Рада вперше внесла до виборчого законодавства норму про ґендерну квоту. Відтоді в Законі України “Про місцеві вибори” з’явилися рядки про те, що “представництво осіб однієї статі у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30% загальної кількості кандидатів у виборчому списку”. Для партій, які дотрималися квоти, були передбачені позитивні санкції – додаткове фінансування в розмірі 10% щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності.
Відтоді в парламенті третину депутатів мають становити жінки, але досі у Верховній Раді їх лише 12%. Водночас тільки за останні два роки кількість жінок, представлених у владі об’єднаних територіальних громад, зменшилась із майже 20 до 14%.
Центр прав людини ZMINA докладно розповідав про те, чому жінок в українській політиці не стає більше.
