ПАРЄ ухвалила резолюцію щодо обміну та звільнення українських військовополонених та цивільних

Парламентська асамблея Ради Європи 2 жовтня одноголосно ухвалила резолюцію “Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні у полоні внаслідок агресивної війни Росії проти України“, де засудила утримання у російському полоні українських військовополонених, цивільних, а також іноземців, які воюють за Україну.

Про це повідомила народна депутатка, голова постійної делегації  України у Парламентській асамблеї Ради Європи Марія Мезенцева, яка за терміновою процедурою подала проєкт цієї резолюції в ПАРЄ.

Фото: Марія Мезенцева

Депутатка перерахувала основні тези резолюції, наводимо їх нижче. 

Міжнародний комітет Червоного Хреста має, згідно з його мандатом, отримати безперешкодний доступ до  російських в’язниць, де утримують українців, відповідно до міжнародного гуманітарного права. Асамблея звернулась до міжнародної спільноти з проханням підтримати виконання мандата.

МКЧХ, як виняток, може змінити свій підхід до конфіденційності, надаючи при цьому публічну інформацію щодо проблем, з якими стикається організація при отриманні доступу до російських катівень.

Потрібно створити за участі МКЧХ та всіх сторін, які можуть вплинути на результат, міжнародний механізм обміну та звільнення українських військовополонених і цивільних, які утримуються на території РФ або ТОТ, дітей та депортованих осіб.

Асамблея підтримує ідею обміну “всіх на всіх”.

Асамблея вітає створення Реєстру збитків, завданих агресією

Всі винні у скоєнні воєнних злочинів, порушенні міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права мають бути притягнуті до відповідальності. Зокрема командири, керівники, а також ті, хто віддає накази та підбурює до цього.

Держави — члени Ради Європи мають надати експертно-фінансову підтримку для програм медичної, психологічної та соціальної реабілітації звільнених осіб.

Потрібно створити міжнародний компенсаційний механізм для постраждалих від російської агресії.

Потрібно заснувати міжнародний спеціальний трибунал для розслідування злочинів, скоєних громадянами РФ.

Запровадити міжнародні санкції проти російських посадових осіб, причетних до незаконного позбавляння волі громадян України.

Ініціювати міжнародне кримінальне переслідування російських посадовців, відповідальних за незаконне позбавлення волі громадян України, у тому числі країни – члени Ради Європи можуть використати принцип універсальної юрисдикції відповідно до свого національного законодавства для розслідування та
переслідування ймовірних злочинців. Інтерпол теж міг би відігравати ефективну роль у пошуку воєнних злочинців, які скоїли злочини проти українців.

Здійснювати активну підтримку звільнення полонених з боку ПАРЄ до повернення останнього/останньої бранця/ки.

Ухвалюючи цю резолюцію, ПАРЄ хоче стати голосом військовополонених і цивільних осіб, які утримуються в Російській Федерації або на тимчасово окупованих територіях України, та членів їхніх сімей. Таким чином Асамблея прагне привернути увагу до цієї теми та закликає Раду Європи й держав-спостерігачів, докласти всіх зусиль для звільнення всіх українців з російської неволі. 

Асамблея нагадує, що МГП забороняє захоплення цивільних у якості заручників, як це практикують військові Російської Федерації щодо громадян України. 

Також ПАРЄ підкреслює, що сторони збройного конфлікту несуть основну відповідальність за запобігання насильницьким зникненням, з’ясування долі зниклих безвісти та забезпечення своєчасного та ефективного розслідування. Тому парламентарі  закликають до належного поводження з цими особами відповідно до міжнародного гуманітарного права, їх якнайшвидшого звільнення, соціально-медичної реабілітації та притягнення до відповідальності РФ та осіб, винних у скоєнні воєнних злочинів. 

На думку Асамблеї, одним з прикладів відсутності проведення незалежного розслідування є масове вбивство та каліцтво військовополонених в Оленівці.

“На сьогодні це звірство залишається безкарним, а поранені захисники все ще утримуються в полоні. Жодного незалежного розслідування не було проведено, оскільки місія ООН зі встановлення фактів була розпущена 5 січня 2023 року через відсутність умов, необхідних для розгортання місії на місцях”, – зазначили парламентарі. 

Згідно з розслідуванням Офісу генпрокурора України щодо теракту в Оленівці, наразі зі 193 військовослужбовців, які перебували в казармі на момент трагедії, 49 ідентифіковані як загиблі. Щонайменше 41 людина загинула на місці, 9 померли від отриманих поранень через відсутність медичної допомоги, а близько 150 отримали поранення.

У резолюції також йдеться про систематичні катування, зґвалтування, жорстоке поводження, що застосовуються до українців у РФ та ТОТ. Окрім цього бранці позбавлені якісного харчування, медичної допомоги та утримують в антисанітарних умовах у переповнених камерах. За висновком Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань порушень в Україні, тортури на ТОТ застосовують російські військові ЗС РФ, а допити проводять співробітники ФСБ. 

У окремому пункті документа ПАРЄ нагадала про незаконне утримання у РФ 30 українських журналістів, а також кримських татар, які перебувають у жахливих умовах.

“Асамблея підкреслює, що ситуація в тимчасово окупованому Криму залишається особливо складною, і закликає своїх членів залучати свої уряди, громадянське суспільство та медіамережі для підвищення обізнаності про важке становище українських журналістів“, – йдеться в документі.

Щодо сфабрикованих росіянами справ проти українців, Асамблея нагадує, що відповідно до міжнародного гуманітарного права, комбатанти не можуть переслідуватися лише за приналежність до збройних сил та участь у воєнних діях.  Кримінальне ж переслідування військовополонених має відбуватися відповідно до положення Женевської конвенції III та Додаткового протоколу I. Для зняття звинувачень Асамблея наполягає надати доступ міжнародним спостерігачам до судових засідань.  

Крім того, у документі Асамблея торкнулася випадків примусової праці на тимчасово на окупованих територіях України. Там зазначено, що серед живих після примусового розмінування залишилося лише кілька свідків. Посилаючись на нещодавню резолюцію “Постконфліктний час: знешкодження бомб уповільненої дії для безпечного повернення переміщеного населення”, ПАРЄ засудила такі дії РФ.  

За даними Офісу генпрокурора України, наведеними у резолюції, станом на вересень 2024 року у реєстрі безвісти зниклих за особливих обставин зареєстровано 65 956 військовополонених та цивільних, серед яких 50 916 вважалася зниклими безвісти. Наразі з російського полону повернули 3 672 особи, в тому числі 168 цивільних. У відомстві наразі виявили 49 місць тримання під вартою українських військовополонених на території РФ, 16 в’язниць на тимчасово окупованій території та 6 тюрем для цивільних.  Понад 6 тисяч бійців досі перебувають у полоні.

Нагадаємо, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо пропаганди та свободи інформації в Європі, де закликала запровадити санкції проти російських пропагандистів і визнати інструментом впливу російську православну церкву.