Дружина політв’язня розповіла, як окупанти сфальсифікували кримінальну справу другої джанкойської групи кримських мусульман

Під час судового засідання в справі другої джанкойської групи кримських мусульман дружина одного з фігурантів справи Лемана Зекеряєва звинуватила російських силовиків у підкиданні доказів під час обшуку.

Про це “Кримській солідарності” розповіла юристка Ліля Гемеджі.

У Південному окружному військовому суді допитали свідків захисту в так званій справі другої джанкойської групи кримських мусульман. Під час судового засідання виступили дружина учасника справи Лемана Зекеряєва Зера Джелілєва та два його брати.

Дружина Лемана Зекеряєва розповіла про те, як відбувався обшук у їхньому будинку.

“Вона дала свідчення, що під час обшуку в одній з машин, припаркованих біля їхнього будинку, один зі співробітників дістав з-під розстебнутої пайти (верхнього одягу. – Ред.) і підкинув дві книжки, які їм [сім’ї Зекеряєвих] не належали. Вона зробила запис у протоколі обшуку про це”, – розповіла Гемеджі.

Крім того, Джелілєва вказала на порушення силовиків під час обшуку. Вона говорила про те, що нікому з родини російські силовики не роз’яснили прав та обов’язків.

Постанова про проведення обшуку, хоч і зачитувалася двічі, була зачитана настільки тихо і невиразно, що вона зовсім не розібрала, що було написано в ухвалі, розповіла Джелілєва.

Також, за її словами, слідчий перебував на кухні, а не був разом зі своїми підлеглими, які проводили обшук. Джелілевій довелося стежити за ними.

Два брати Лемана Зекеряєва схарактеризували політв’язня позитивно. Вони свідчили, що кримський татарин ніколи не вів терористичної діяльності.

До свого арешту Леман Зекеряєв працював у будівельній бригаді. Він батько трьох малолітніх дітей.

Як відомо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.

Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи.

Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.

У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.

24 січня із самого ранку в селах Джанкойського району проходили обшуки за участю оперативників та слідчих ФСБ. Силовики затримали шістьох чоловіків та відвезли їх до тимчасово окупованого Сімферополя. Серед них були будівельники з Джанкоя та села Дніпровка Леман Зекеряєв і Осман Абдуразаков.

Також силовики доставили до ФСБ Айдера Асанова та Рефата Сейдаметова із села Тимофіївка та 67-річного Халіла Мамбетова. Пізніше в тимчасовоо окупованому селі Близькогородське силовики заарештували Екрема Кроша. Після обрання всім шістьом учасникам справи запобіжних заходів їх відправили до СІЗО.

25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в міждержавній скарзі “Україна проти Росії” (щодо Криму) констатував у контрольованому Росією Криму порушення права на свободу зібрань та об’єднань за ст. 11 Європейської конвенції з прав людини. 

ЄСПЛ вказав у своєму рішенні на арешти та переслідування з боку окупаційної влади: 

• політичних опонентів, обвинувачених в екстремізмі чи тероризмі; 
• українців, які брали участь у Євромайдані; 
• кримських активістів; 
• кримських татар, пов’язаних з Меджлісом кримськотатарського народу;
• мусульман-практиків, яких обвинувачують у належності до заборонених ісламських груп; 
• журналістів або осіб, які публікують повідомлення в соціальних мережах та які висловлюють незгоду або критикують російську владу.

У своєму рішенні суд послався на доповіді міжнародних та неурядових організацій, що містять, як зазначають судді, узгоджену інформацію про те, що кримські татари стали об’єктом особливих переслідувань, зокрема ті, хто має зв’язки з Меджлісом. 

Також ЄСПЛ наголосив, що російська влада прагнула придушити на півострові політичний плюралізм, який є невіддільною частиною “дієвої політичної демократії”, що керується “верховенством права”. Обидві ці концепції закріплено в преамбулі конвенції.

ЄСПЛ також констатував, що повномасштабне застосування російського законодавства в Криму є порушенням міжнародного гуманітарного права та статті 7 Європейської конвенції з прав людини про неможливість покарання без закону. Адже російське законодавство не може вважатися “законом” для заходів, вжитих у Криму, у розумінні конвенції.