Касаційний суд у Росії залишив вирок політв’язню Яшару Шихаметову без змін

Верховний суд РФ 19 вересня 2024 року на стадії касації залишив чинним вирок кримськотатарському активісту Яшару Шихаметову, засудженому до 11 років ув’язнення в справі “Хізб ут-Тахрір”, і відмовив у доводах захисту в повному обсязі.

Про це “Кримській солідарності” розповів адвокат Еміль Курбедінов.

Яшар Шихаметов

У касації сторона захисту наполягала на тому, що переслідування Шихаметова “не ґрунтується на законі”.

“Фактично з 2005 року, за Федеральним законом “Про протидію тероризму”, відповідно до чинного законодавства, “Хізб ут-Тахрір” не була визнана терористичною організацією, і інші висновки не відповідають юридичним підставам для кримінального переслідування”, – зазначав адвокат Курбедінов.

Сам Шихаметов у суді заявив, що “не є терористом”. Він зазначив, що “мирно жив на своїй землі”, коли о четвертій ранку до нього “ввірвалися люди, звинуватили його в тероризмі й [у суді його] засудили до такого величезного терміну”.

“Зі здоров’ям у нього все погано. Його привезли на каталці, зараз він перебуває в лікарні й ледве пересувається. Він сказав, що має величезні проблеми з хребтом, печінкою, нирками та низку інших захворювань. За цей час [утримання під вартою] він просто перетворився на чоловіка з інвалідністю. З морального погляду він тримається чудово, він духом не падає. Чудово розуміє, що випробування для всіх нас, не лише для нього”, – додав Курбедінов.

Читайте також: Список Гафарова-Ширінга: як Росія вбиває політв’язнів у Криму

Справа проти кримського татарина Яшара Шихаметова має всі обвинувальні елементи з аналогічних процесів “Хізб ут-Тахрір” – “заборонену літературу”, яку під час обшуків нібито виявили силовики, і свідчення співробітників ФСБ та анонімних свідків; експертизу, що складав Міжрегіональний центр експертизи та оцінювання в Казані, який співпрацює з ФСБ. 

Силовики на допитах пояснювали, що Шихаметов, працюючи в кафе, вів “ідеологічну роботу”, беручи участь у заборонених зборах та залучаючи нових прихильників. 

“Відповіді на запитання сторони звинувачення були стандартними, а ось на питання сторони захисту секретні свідки відповідали: “Не пам’ятаю”. Нам очевидно, що секретні свідки не були знайомі із Шихаметовим з низки об’єктивних причин. Вони стверджують, що два роки ходили до нього в кафе, але назви, яка була метровими літерами написана на вході, вони не пам’ятають”, – прокоментував Олексій Ладін.

У грудні 2023 року Апеляційний військовий суд у Власисі залишив вирок активістові чинним. Його винесли із зали на ношах через серйозні проблеми зі спиною. Літній політв’язень також скаржився на болі в серці та нирках і зазначав, що не чує те, що говорять на судовому засіданні.

Як відомо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.

Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи.

Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.

У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.

17 лютого 2021 року одразу в кількох районах Криму російські окупанти провели масові обшуки, під час яких вони затримали шістьох кримських татар – мусульман: Азамата Еюпова, Яшара Шихаметова, Ленура Сейдаметова, Тимура Ялкабова, Ернеста Ібрагімова та Олега Федорова.

Наразі Яшар Шихаметов перебуває у в’язниці міста Балашов Саратовської області.

25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в міждержавній скарзі “Україна проти Росії” (щодо Криму) констатував у контрольованому Росією Криму порушення права на свободу зібрань та об’єднань за ст. 11 Європейської конвенції з прав людини. 

ЄСПЛ вказав у своєму рішенні на арешти та переслідування з боку окупаційної влади: 

• політичних опонентів, обвинувачених в екстремізмі чи тероризмі; 
• українців, які брали участь у Євромайдані; 
• кримських активістів; 
• кримських татар, пов’язаних з Меджлісом кримськотатарського народу;
• мусульман-практиків, яких обвинувачують у належності до заборонених ісламських груп; 
• журналістів або осіб, які публікують повідомлення в соціальних мережах та які висловлюють незгоду або критикують російську владу.

У своєму рішенні суд послався на доповіді міжнародних та неурядових організацій, що містять, як зазначають судді, узгоджену інформацію про те, що кримські татари стали об’єктом особливих переслідувань, зокрема ті, хто має зв’язки з Меджлісом. 

Також ЄСПЛ наголосив, що російська влада прагнула придушити на півострові політичний плюралізм, який є невіддільною частиною “дієвої політичної демократії”, що керується “верховенством права”. Обидві ці концепції закріплено в преамбулі конвенції.

ЄСПЛ також констатував, що повномасштабне застосування російського законодавства в Криму є порушенням міжнародного гуманітарного права та статті 7 Європейської конвенції з прав людини про неможливість покарання без закону. Адже російське законодавство не може вважатися “законом” для заходів, вжитих у Криму, у розумінні конвенції.