Ситуація з працею засуджених в українських пенітенціарних установах вимагає ретельного перегляду – правозахисники

Уряду слід забезпечити виконання трудового законодавства в пенітенціарних установах та організувати належний контроль за умовами праці ув’язнених, як цього вимагає закон. 

Таку думку висловили правозахисники з Харківської правозахисної групи під час круглого столу в Офісі Омбудсмана.

Ілюстраційне зображення. Фото: Київська міська прокуратура

Правозахисники з ХПГ опікуються правами ув’язнених, тож регулярно проводять моніторингові візити без попереджень до переважної більшості пенітенціарних закладів, а частину установ відвідали не один раз. За підсумками візитів вони констатують, що ознаки трудового рабства мають систематичний характер.

До прикладу, під виглядом двох годинних відпрацювань на доброустрій колонії, відповідно до статті 118 КВК України, засуджених залучають до безоплатної праці на виробництві, на господарстві, зокрема на харчоблоці. В результаті засуджений може працювати декілька років, але цю роботу не зарахують до трудового стажу. Це поглиблює проблему, бо на ув’язненого в такому разі не поширюються соціальні гарантії.

“При травмі на виробництві не буде відповідного соціального забезпечення і відшкодування”, – пояснюють правозахисники. 

Ув’язнених можуть примушувати працювати сім днів на тиждень із 6-ї ранку до 20-ї години. Водночас роботу вони виконують без трудових договорів, а подекуди й без паспортів.

Правозахисники пояснюють, що, крім відсутності офіційно оформлених трудових відносин і соціальних гарантій, оплати праці й трудового стажу, ув’язнені позбавлені можливості звільнення умовно-достроково. Річ у тім, що для ухвалення позитивного рішення суд зважає на важливий критерій – наявність трудових відносин і заохочень. 

Нагадали й про таку категорію засуджених, як “відторгнуті загалом”: вони виконують найбруднішу роботу – прибирають приміщення і територію, чистять туалети. Жоден з них не працевлаштований, а отже може тяжко відпрацювати всі 15 років, які так і не будуть зараховані до трудового стажу.

Не можуть реалізувати свої права на працю в неволі й люди з інвалідністю. Річ у тім, що через інвалідність вони не можуть працевлаштуватися, отримати заохочення і трудовий стаж, а якщо немає заохочень, їх не можуть звільнити умовно-достроково.

Правозахисники, підсумовуючи, висловили думку, що порушення прав засуджених, недотримання трудових норм, відсутність належної оплати праці та соціальних гарантій наближують умови праці засуджених до трудового рабства. 

Нагадаємо, що на Львівщині посадовець Мін’юсту міг за хабарі відправляти ув’язнених на заготівлю лісу. Грошей за роботу вони не отримували.