Кримський політв’язень Різа Омеров поскаржився на погіршення зору та авітаміноз – дружина
Кримський політв’язень у так званій “білогірській групі” кримських мусульман Різа Омеров, засуджений до 13 років позбавлення волі, розповів про проблеми із зором та авітаміноз.
Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність” з посиланням на його дружину Севілю Омерову, яка приїхала до нього на довгострокове побачення в колонію Цивільська Республіки Чувашія (Росія).
Різа Омеров із сином ІсоюЗа словами Різи, часом на його очах утворюється плівка і він бачить чорні крапки. Поки що кримський татарин не звертався до офтальмолога, але “хоче, щоб лікар його оглянув”.
Окрім цього, родина Омерових витратила 54 тисячі російських рублів на оплату лікування в приватного стоматолога, який приходить до Ризи в колонію.
Також політв’язень розповів про плями білого кольору, що з’явилися в нього на тілі. Він пов’язує їхню появу з авітамінозом, тому що “харчування дуже слабке”.
“У магазині не продаються фрукти. Йому належить посилка у 20 кілограмів один раз на три місяці. Для порівняння із собою на ці три дні я привезла 25 кілограмів продуктів, і за ці дні до ладу нічого не залишилося. У магазині він переважно купує печива, цукерки, побутову хімію”, – зазначила Севіля Омерова.
Вона додала, що за п’ять років чоловік “сильно змінився”, але “не падає духом”. Нині він працює у швейному цеху.
Це тривале побачення було першим для дітей Омерових, які побачили батька через п’ять років.
“У день розлучення всі діти проплакали весь день. Різа говорив [з жалем], що діти зростають, але він не може їх виховати, приділити їм батьківське виховання, навчити Корану. Він передав джемаату, кожному [представнику народу] селям алейкум і очікує [швидшого] повернення політв’язнів [додому]”, – додала дружина.
Як відомо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи.
Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонено, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.
Фігурантів “білогірської групи” політично вмотивованої кримінальної справи силовики ФСБ затримали 10 червня 2019 року. 12 січня 2020 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону визнав їх винними та засудив Енвера Омерова до 18 років, Айдера Джаппарова – до 17 років, Різу Омерова – до 13 років ув’язнення.
10 березня 2022 року апеляційний суд ухвалив рішення суду першої інстанції.
25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в міждержавній скарзі “Україна проти Росії” (щодо Криму) констатував у контрольованому Росією Криму порушення права на свободу зібрань та об’єднань за ст. 11 Європейської конвенції прав людини.
ЄСПЛ вказав у своєму рішенні на арешти та переслідування з боку окупаційної влади:
- політичних опонентів, обвинувачених в екстремізмі чи тероризмі;
- українців, які брали участь у Євромайдані;
- кримських активістів;
- кримських татар, пов’язаних з Меджлісом кримськотатарського народу;
- мусульман-практиків, яких обвинувачують у належності до заборонених ісламських груп;
- журналістів або осіб, які публікують повідомлення в соціальних мережах та які висловлюють незгоду або критикують російську владу.
У своєму рішенні суд послався на доповіді міжнародних та неурядових організацій, що містять, як зазначають судді, узгоджену інформацію про те, що кримські татари стали об’єктом особливих переслідувань, зокрема ті, хто має зв’язки з Меджлісом.
Також ЄСПЛ наголосив, що російська влада прагнула придушити політичний плюралізм на півострові, який є невіддільною частиною “дієвої політичної демократії”, що керується “верховенством права”. Обидві ці концепції закріплено в преамбулі конвенції.
ЄСПЛ також констатував, що повномасштабне застосування російського законодавства в Криму є порушенням міжнародного гуманітарного права та статті 7 Європейської конвенції про права людини про неможливість покарання без закону. Адже російське законодавство не може вважатися “законом” для заходів, вжитих у Криму, у розумінні конвенції.
Як відомо, у жовтні 2023 року правозахисники оприлюднили прізвища 22 представників окупаційної влади, які відмовляють у лікуванні кримським політв’язням. Серед цих фігурантів чорного списку є ті, чия бездіяльність призвела до загибелі бранців Кремля Джеміля Гафарова та Костянтина Ширінга. Кримські правозахисники закликають країни вводити жорсткі санкції проти порушників прав людини на тимчасово окупованих територіях.
У липні 2023 року керівний партнер Global Rights Compliance LLP Вейн Джордаш на полях Кримської платформи заявив, що Міжнародний кримінальний суд недопрацьовує в питанні розслідування міжнародних злочинів щодо цивільних у тимчасово окупованому Криму.
