У Бахчисараї окупанти затримали матір політв’язня Сейрана Салієва

Дата: 29 Серпня 2024
A+ A- Підписатися

Силовики незаконного “управління ФСБ” у тимчасово окупованому Бахчисараї затримали Зодіє Салієву, активістку кримськотатарського руху та матір політв’язня Сейрана Салієва. 

Про це інформує регіональний кореспондент “Кримської солідарності”

Зодіє Салієва

Повідомляється, що окупаційні силовики відвезли 70-річну громадянку України вранці 29 серпня 2024 року з її квартири у Бахчисараї у невідомому напрямку.

“О 7-й ранку прийшли до неї. Один зайшов до квартири, троє сиділи в машині. Ухвалою суду планували провести обстеження, але там було надруковано неправильну адресу”, — повідомив кореспондент “Кримської солідарності”.

За словами правозахисниці та журналістки Муміне Салієвої, до квартири увійшов один співробітник і розмовляв з мамою близько пів години. Після цього він вилучив її телефон. 

У Зодії Салієвої вилучили мобільний телефон. 

Для надання юридичної допомоги до будівлі незаконного “управління ФСБ” до Сімферополя прибув адвокат Едем Семедляєв. Він звернувся із запитом до чергового та чекає біля входу.

Нагадаємо, Сейран Салієв – філолог турецької та кримськотатарської мов. До свого незаконного арешту він працював екскурсоводом та був громадянським журналістом “Кримської солідарності”.

11 жовтня 2017 року в тимчасово окупованому Бахчисараї силовики ФСБ затримали шістьох кримських татар – Тимура Ібрагімова, Марлена (Сулеймана) Асанова, Мемета Белялова, Сейрана Салієва, Сервера Зекір’яєва та Ернеса Аметова

16 вересня 2020 року в Південному окружному військовому суді російського міста Ростов-на-Дону оголосили вирок у другій бахчисарайській справі “Хізб ут-Тахрір”. Кримських мусульман засудили до термінів від 13 до 19 років ув’язнення. Засуджений кримський татарин Сейран Салієв отримав 16 років ув’язнення.

14 березня 2021 року Апеляційний військовий суд у Власисі практично в повному обсязі відмовив захисту у задоволенні скарг, всього в справі відбулося понад 45 судових засідань.

Строки ув’язнення в колонії суворого режиму Марлену Асанову, Мемету Белялову, Серверу Зекір’яєву, Тимуру Ібрагімову, Серверу Мустафаєву та Едему Смаїлову залишили без будь-яких змін. Сейрану Салієву суд зняв одне зі звинувачень, зменшивши його вирок на один рік – до 15 років колонії.

Про боротьбу родини Сейрана Салієва за його свободу читайте в матеріалі ZMINA

Правозахисниця та дружина політв’язня Муміне Салієва: “Щотижня в ніч на четвер ми не спимо, бо можуть прийти з обшуками”

25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своєму рішенні в міждержавній скарзі “Україна проти Росії” (щодо Криму) констатував у контрольованому Росією Криму патерн переслідувань кримських татар із помсти через зловживання кримінальним законодавством та загальні репресії проти політичної опозиції до провладної політики РФ. Суд у Страсбурзі взяв до відома, що цю модель з переслідування кримських татар розробляли та публічно пропагували відомі представники російської влади.

У своєму рішенні суд послався на доповіді міжнародних та неурядових організацій, що містять, як вказують судді, узгоджену інформацію про те, що кримські татари стали об’єктом особливих переслідувань, зокрема ті, хто має зв’язки з Меджлісом

У цих документах йдеться про:

  • акти залякування та тиску;
  • фізичні напади; 
  • попередження з боку силовиків;
  • переслідування через судові заходи, зокрема заборони, обшуки будинків, затримання та санкції. 

Ця практика на півострові також підтвердилася українськими органами прокуратури. Ба більше, деякі свідки заявили, що окупаційні силовики відключили телеканал кримських татар, а їхніх журналістів піддали фізичному нападу з боку озброєних “козаків”. 

У рішенні вказується, що будинки кримських татар також були позначені хрестами. За даними місцевих неурядових організацій, внаслідок цієї практики переслідування кримських татар від 15 000 до 30 000 кримських татар покинули територію Кримського півострова.

Проаналізувавши докази, ЄСПЛ визнав порушення статті 14 (Заборона дискримінації)  у поєднанні зі статтями 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (Свобода думки, совісті і релігії), 10 (Свобода вираження поглядів), 11 (Свобода зібрань та об’єднань) Європейської конвенції та статтею 2 Протоколу №4 (Свобода пересування) до неї. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter