В Україні зафіксували понад 700 тисяч боргів за комуналку: найчастіше це стосується опалення і води
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні заборгованість за комунальні послуги зросла на 37%. За період з лютого 2022 до липня 2024 року кількість боргів збільшилася з 512,3 тисячі до 701 тисячі.
Про це свідчать дані порталу “Опендатабот”.
Так, найбільше боржників проживає в Дніпропетровській області – 100 326 осіб, що становить 14,3% загальної кількості. Слідом ідуть Харківська область із 94,8 тисячі та Донецька область із 79,7 тисячі боржників. Найменше боргів зафіксовано в Луганській (2,8 тисячі), Рівненській (3,9 тисячі) та Херсонській (5,3 тисячі) областях.
Найчастіше заборгованості виникають за опалення (258,8 тисячі випадків), водопостачання (130,2 тисячі) та електроенергію (67,9 тисячі). Крім того, понад 60 тисяч людей не сплатили за житлове обслуговування, а понад 57 тисяч – за газ.
Після початку повномасштабної війни в Україні уряд запровадив мораторій на примусове стягнення та відключення від мереж боржників за комунальні послуги. Однак у 2024 році цей мораторій скасували, і тепер обмеження діють лише в разі, якщо будинок споживача зазнав пошкоджень унаслідок бойових дій.
Раніше ZMINA писала, за останні чотири роки в Україні кількість людей, які живуть у бідності, зросла на 1,8 мільйона осіб, що становить майже третину загального населення країни. За підрахунками Світового банку, загалом близько 9 мільйонів українців зараз живуть у бідності.
Нагадаємо, щонайменше 9% сімей серед опитаних соціологами українців кажуть, що їм не вистачає грошей навіть на їжу.
Соціологи запропонували більш ніж 2 тисячам учасників дослідження обрати варіант відповіді, що найточніше відповідає фінансовому стану їхньої сім’ї.
Більшість, а саме 48%, обрали варіант “Вистачає на їжу й одяг, але для купівлі чогось дорожчого (наприклад, побутової техніки) доводиться відкладати”. Трохи більш як 32% відповіли, що “на їжу вистачає, але купувати одяг уже важко”, 7,4% зазначили, що їм “вистачає на все, заощаджень вимагають лише дуже дорогі покупки (наприклад, авто)”.
Поцікавилися й пріоритетністю видатків родин. У матеріалі “Дзеркала тижня” цей показник схарактеризували як “виживальницький”. Так, за п’ятибальною шкалою:
- харчі (4,1 бала);
- ЖКП (3,6 бала);
- охорона здоров’я (2,4 бала);
- одяг і взуття (2,2 бала);
- транспорт і зв’язок (по 2 бали);
- предмети домашнього вжитку (1,9 бала);
- пожертви для ЗСУ (1,5 бала);
- інші товари та послуги (1,3 бала);
- харчування поза домом, алкоголь із тютюновими виробами й освіта (по 1,2 бала);
- відпочинок і розваги (1,1 бала).
Лише трохи більш як 1% вказали, що сім’я може собі дозволити все, що забажає.