Деякі праворадикальні активісти помʼякшили ставлення до ЛГБТІК-співгромадян – “Наш світ”

За перше півріччя 2024 року стало помітно, що деякі праворадикальні активісти дещо пом’якшили своє ставлення до ЛГБТІК-українців. Водночас український “рух за традиційну сім’ю” вперше відкрито об’єднався з ультраправими радикалами.

Про це йдеться у звіті “Становище ЛГБТК в Україні у січні-червні 2024 року”.

Фото з фейсбук-сторінки KharkivPride

У звіті зазначається, що відома та популярна діячка націоналістичного руху, журналістка, блогерка та військовослужбовиця ЗСУ Олена Білозерська у своїх дописах майже повністю відмовилася від гомофобної риторики та демонструвала розуміння проблем одностатевих сімейних партнерів.

А на початку 2024 року мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, член правонаціоналістичної партії “Свобода”, відомий своїми неодноразовими заявами про те, що гей не може бути українським патріотом, на чергове журналістське запитання про ставлення до ЛГБТІК-спільноти несподівано відповів так: “Я люблю всіх людей. Я за них молюся. Господь сказав молитися навіть за ворогів. По-іншому не може християнин”.

Водночас головні політичні “вороги” ЛГБТІК-спільноти – радикально-націоналістичні та ультраконсервативні організації та окремі активісти – останніми роками були малопомітні в українській політиці, але у зв’язку з певним підвищенням у 2024 році публічної активності українського ЛГБТІК-руху вони також активізувалися, намагаючись завадити проведенню різних заходів.

Зокрема, у Києві невідомі особи розмалювали фасад київського кінотеатру “Жовтень”, де планувався показ фільму “Уроки толерантності”, гомофобними написами та націоналістичною символікою, а в Харкові показ цього фільму намагалася зірвати група молодиків з ідентичними гаслами та символікою.

“Дуже показовою стала контракція до київського Маршу Рівності, який відбувся 16 червня 2024 року. Альтернативна “Хода на захист сім’ї і традиції” була організована журналістом і проповідником-харизматом Русланом Кухарчуком, який вже давно став центральною фігурою в гомофобному русі України.

Однак цього разу йому не вдалося мобілізувати на цей захід свою традиційну аудиторію – сім’ї консервативних протестантів і представників провідних українських церков, – тому основний контингент маршу, нібито присвяченого сімейним цінностям, складався з кількох сотень дуже молодих чоловіків під прапорами відомих своєю агресивністю ультраправих організацій, які приховували свої обличчя під “балаклавами”. Таким чином, вперше український “рух за традиційну сім’ю” відкрито об’єднався з ультраправими радикалами”, – уточнили у звіті.

Нагадаємо, що в період січень-червень 2024 року моніторингова мережа Центру “Наш світ” задокументувала 39 випадків дій на ґрунті гомофобії і трансфобії, дискримінації та інших порушень прав за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної орієнтації в Україні. Найбільшу кількість порушень прав ЛГБТІК-людей правозахисники зафіксували в Києві та Київській області – 16.