У 29-ті роковини геноциду в Сребрениці перепоховали рештки 14 жертв – МКЗБ
Сьогодні, у день 29-х роковин різанини в Сребрениці, в Меморіальному центрі Сребрениця – Поточари поховали рештки 14 жертв, які знайшли в масових могилах та ідентифікували завдяки ДНК-експертизі.
Про це повідомляє Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ).
Фото: МКЗБОрганізація нагадує, що 11 липня 1995 року в Сребрениці були вбиті понад 8 тисяч чоловіків та хлопчиків мусульманського віросповідання. Щороку цього дня в Боснії і Герцоговині вшановують пам’ять жертв геноциду. МКЗБ продовжує підтримувати родини та допомагає ідентифікувати останки їхніх близьких.
“Щорічне вшанування пам’яті жертв геноциду в Сребрениці нагадує нам про важливість роботи з пошуку жертв. Їхні останки були поховані в сотнях безіменних масових могил у самому містечку та його околицях. Наша допомога сім’ям жертв Сребрениці залишається незмінною. Ми будемо продовжувати використовувати новітні наукові методи для встановлення правди та відновлення справедливості”, – сказала Кетрін Бомбергер, генеральна директорка МКЗБ.
Спільна команда Інституту зниклих безвісти Боснії і Герцеговини, прокуратури Боснії і Герцеговини та Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти проведуть 78 повторних ідентифікацій тіл. Під час цієї процедури людські останки, які вже ідентифікували та поховали, будуть повторно ексгумовані. Після цього з кісток сформують скелети й перепоховають.
“У кожному випадку із сім’ями зв’язувались і просили надати згоду на перепоховання. Навіть ці тіла в багатьох випадках усе ще будуть неповними”, – зазначають члени комісії.
За даними МКЗБ, від 7 до 8 тисяч жертв геноциду здебільшого були ідентифіковані завдяки ДНК-експертизі. Винуватці геноциду в Сребрениці намагалися приховати докази свого злочину. Вони розкопували могили та повторно ховали рештки своїх жертв у масових могилах по всій східній Боснії.
“Майже щодо кожної ідентифікованої жертви є сім або вісім окремих звітів про збіг ДНК. Це пов’язане з тим, що деякі кістки були знайдені в різних масових похованнях”, – додають в організації.
Нагадаємо, війна в Боснії і Герцеговині тривала з 1992 до 1995 року. У ній брали участь серби, хорвати та боснійці – представники трьох етнічних груп, які на той час проживали на території країни. Під час бойових дій загинуло близько 100 тисяч людей, а ще 2,2 млн стали переселенцями або біженцями. Наразі близько 40 тисяч осіб – як військових, так і цивільних – вважаються зниклими безвісти.
Чотирирічний конфлікт завершився підписанням Дейтонських мирних угод. Завдяки йому сторони змогли провести обмін полоненими, але так і не розв’язали питання зниклих безвісти.
Незадоволені результатами домовленостей члени родин загиблих влаштовували масові акції протесту: перекривали рух на автошляхах, перевертали машини та закидали будинки камінням. Такими агресивними діями вони хотіли змусити державу, Міжнародний комітет Червоного Хреста та міжнародну спільноту дослухатися до їхніх вимог. Саме вони стали тією рушійною силою, яка дозволила запустити процес пошуку зниклих осіб у Боснії. І саме завдяки їхнім зусиллям були зібрані свідчення та інформація про ті події.
За резолюцію проголосували 84 країни, проти – 19. Ще 68 країн утрималися, а 22 не голосували. Документ підтримали троє з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН – США, Велика Британія та Франція, а проти виступили Росія та Китай.
Документ готували Німеччина та Руанда. Постійна представниця Німеччини в ООН Антьє Леендерце заявила, що ініціатива резолюції “стосується вшанування пам’яті жертв і підтримки тих людей, які вижили, та продовжує жити зі шрамами того доленосного часу”.
Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти (МКЗБ) – це міжурядова організація, яка допомагає з пошуком зниклих безвісти осіб. Її засновниками є уряди різних країн, зокрема Нідерландів, Німеччини, Великобританії та інших. Організація працює в країнах, де відбуваються збройні конфлікти, порушуються права людини, стаються стихійні лиха, діє організована злочинність, проходять міграції тощо. Основна місія організації – ідентифікація загиблих та знайдених у масових похованнях людських останків. Також комісія може долучатися до пошуку зниклих безвісти осіб, якщо в неї є запрошення від державних інституцій. Для цього МКЗБ може залучити власних судово-медичних експертів. Наприклад, археологи стежать за тим, щоб іноземні фахівці правильно проводили ексгумацію тіл і не порушували їхню цілісність. Антропологи допомагають встановити кількість похованих осіб в одній могилі й визначити, кому які останки належать.
