Нові прізвища у справі Гандзюк та хто насправді відкрив таємницю слідства

З дня летального нападу на керуючу справами Херсонського міськвиконкому, активістку Катерину Гандзюк минуло три з половиною місяці.

За цей час правоохоронці встигли спробувати замести сліди, закинувши підозру непричетній людині, потім затримати ще 5 осіб з числа колишніх розвідників “Української добровольчої армії” та налаштувати проти себе активістів і медіа.

Головна вимога останніх – знайти реальних замовників нападу, який після смерті Катерини Гандзюк перекваліфікували з замаху на вбивство.

Саме з метою пришвидшити пошук замовника учасники спільноти “Хто замовив Катю Гандзюк?” на наступний день після смерті активістки оприлюднили ім’я людини, яка, на їхнє переконання, є посередником між виконавцями та замовником злочину.

“ЗЛИВ” З АРЕШТОМ

Донедавна генпрокурор Юрій Луценко був впевнений, що слідству вдасться “оперативно” знайти замовника вбивства Гандзюк.

Проте 6 листопада з трибуни Ради він повідомив, що “12 осіб, які розробляються на причетність до замовлення, у зв’язку з витоком отримали необхідну їм інформацію”.

Таким чином генпрокурор відреагував на оприлюднення журналістами й активістами імені помічника народного депутата від “Блоку Петра Порошенка” Миколи Паламарчука – Ігоря Павловського.

Його вважають посередником між замовником та Сергієм Торбіним, якого друзі Гандзюк називають організатором виконання вбивства, і якому Павловський нібито передавав гроші за злочин.

Оприлюднення цієї версії, за словами генпрокурора, ускладнить пошук замовника “на 30%”.

Разом з тим, за 5 днів після “зливу” Павловського затримали та повезли в Київ, а 12 листопада арештували.

Очевидно, що причиною арешту була саме оприлюднена друзями Каті інформація. Адже до цього на прізвище Павловського можна було вийти через оприлюднену ще 6 вересня ухвалу суду.

РОЛЬ ПАВЛОВСЬКОГО

За ухвалою слідчого судді в справі Гандзюк, один з підозрюваних у співучасті в злочині – Володимир Васянович – у своїх свідченнях вказав на Павловського ще в серпні.

Більше того, Васянович назвав ще одного фігуранта, прізвище якого ще не звучало публічно та перегукується з ім’ям іншого помічника нардепа Паламарчука. Його “злив” сам Херсонський міський суд.

На сайті Єдиного державного реєстру судових рішень у судовій ухвалі по справі Гандзюк від 31 серпня можна було прочитати прізвище якогось “Одинцова”.

Серед помічників Паламарчука є Валерій Одінцов. Він також працює в Херсоні. Саме цей Одінцов 7 листопада коментував телевізійникам інцидент під будинком Павловського, куди невідомі закинули запалювальну суміш та розмалювали паркан написами “вбивця”.

Судова ухвала з прізвищем “Одинцова” два місяці була доступна на сайті ЄРДР. А вже 12 листопада ухвали в справі Гандзюк стали недоступними.

Автор пробувала зв’язатися з Валерієм Одінцовим після арешту Павловського. Проте його номер був “поза зоною”. У громадській приймальні Паламарчука в Херсоні та в Києві відмовилися надати інші його контакти.

Для депутата це не дуже приємна історія. Роки його керування кримінальною міліцією УМВС у Херсонській області (1998-1999) збігаються з роками служби на Херсонщині підозрюваного в організації вбивства Сергія Торбіна – на посаді оперуповноваженого відділу карного розшуку.

Хоча, звісно, це може бути випадковим збігом.

Останнього після трирічної служби та трьох доган звільнили “за посадову невідповідність” на початку 2000 року – тобто після переведення Паламарчука в іншу область.

І хоча Торбіна звільнили, потрібні зв’язки в органах він таки отримав. Ще раніше місцевий херсонський депутат Олександр Власов у коментарі автору стверджував, що кум Торбіна працює “одним з начальників слідчого управління в поліції області”.

Зараз кілька журналістів вказують, що саме цей кум і був автором сфабрикованої версії, згідно з якою напад на Гандзюк хотіли повісити на непричетного Миколу Новікова. Ця версія провалилася після віднайденого алібі.

ДО ЧОГО ТУТ ПАВЛОВСЬКИЙ АБО КЛЮЧОВА “АДРЕСА_2”

В ухвалі Херсонського міського суду від 31 серпня, де суддя дає дозвіл на доступ до телефонів свідків у справі, описується важливий для слідства епізод.

А саме – інформація, куди і до кого перед втечею приїжджали двоє підозрюваних у вбивстві.

“Під час проведення комплексу оперативно-розшукових заходів від ОСОБА_6 отримано інформацію про те, що 17.08.2018 останньому повідомили друзі, що працівниками поліції затримана ОСОБА_3. Після цього він одразу зібрав речі та приїхав до ОСОБА-4 в місто Херсон”, – йдеться в ухвалі суду.

Під ОСОБОЮ_3, очевидно, мається на увазі підозрюваний у купівлі кислоти Віктор Горбунов. Його затримали першим з “групи Торбіна”, і в повідомленні Нацполіції йдеться саме про “громадянина Г.”

Під ОСОБА_6, ймовірно, йдеться про Володимира Васяновича, який приїхав до ОСОБИ_4 – ймовірно, Торбіна в Херсон. Адже з усієї п’ятірки підозрюваних у виконанні вбивства лише Торбін мешкав у Херсоні. Решта осіб – не місцеві і тимчасово проживали в містечку Олешки на орендованій квартирі.

Крім того, описані в ухвалі події відбуваються в Херсоні, де затримали 17 серпня Васяновича і Торбіна, у той час як інші підозрювані, за даними джерела автора, були затримані на базі УДА на Дніпропетровщині.

“Повідомивши ОСОБА_4 (Торбіну?) дану інформацію, ОСОБА_6 (Васянович?) запропонував йому тікати з міста, останній погодився, та вони разом приїхали за адресою: АДРЕСА-2, до місця мешкання ОСОБА-9. (…)

Вони зайшли в двір будинку, де їх зустрів ОСОБА_9, якого він знає особисто. ОСОБА_4 (Торбін?) з ОСОБА_9 відійшли на деяку відстань та розмовляли”.

Дослідити, хто ця ОСОБА-9, можна за допомогою пошуку на сайті Єдиного реєстру судових рішень.

Якщо ввести в пошук адресу “Причальна 70-А”, за якою живе Павловський, то реєстр ще донедавна видавав три ухвали у справі Гандзюк.

У т.ч. документ, який процитовано вище – щодо приїзду підозрюваних за АДРЕСОЮ_2.

Тож ОСОБОЮ_9 у цій ухвалі, найімовірніше, фігурує саме Павловський, і саме до нього Торбін з Васяновичем приїхали перед спробою втечі.

“Суть розмови (між Торбіном і Павловським – УП) він (Васянович – УП) не чув. Через деякий час по черзі приїхали: помічник ОСОБА_9, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 та невстановлена особа на автомобілі мерседес. Вони (ОСОБА_4, ОСОБА_9, Одинцов та невстановлена особа) розмовляли близько 15 хвилин, після чого зайшли в будинок”, – йдеться в опублікованій ухвалі, де через чиюсь помилку збереглося прізвище “Одинцов”.

Саме цей епізод змусив слідчих попросити в суду доступ до даних “базових станцій” мобільного оператора поблизу місця проживання ОСОБИ_4 (Торбіна) та ОСОБИ_9 (Павловського?) в день втечі Васяновича та Торбіна.

Ця інформація, на думку слідства, могла допомогти встановити потрібні мобільні номери та дані щодо нових свідків злочину.

Як допомогли слідчим дані мобільного оператора – не відомо. Бо затримувати Павловського не поспішали. Арешт відбувся лише за два з половиною місяці після оприлюднення в медіа прізвища Павловського як імовірного співучасника злочину.

ТОРБІН-ПАВЛОВСЬКИЙ: СПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС

Сам Павловський спростував свою причетність до вбивства Гандзюк, але визнав, що був знайомий з Торбіним.

Павловський розповів, що громадська приймальня нардепа Паламарчука, у якій він працював, містилася “в одному приміщенні” з офісом громадської організації Торбіна “Добровольців учасників АТО Добровольців Божої Чоти”.

Звідки в добровольця АТО Торбіна гроші на оренду в бізнес-центрі, можна припустити з коментаря Павловського, де той розповідає про фінансову допомогу “УДА”.

“Я їм допомагав на фронт – продукти харчування, солярка, медикаменти. Брали участь у змаганнях постійно, по дітях, приїжджав, виступав”, – розповідає Павловський про співпрацю з Торбіним.

Цю співпрацю підтверджують і фото на сторінці Херсонського загону “Української добровольчої армії”. Там Торбін, Павловський та Паламарчук помічені разом на турнірі дзюдо, який проходив під патронатом депутата.

“Мотивувати добровольців на злочин – непросто. Щоб вони виконували чиїсь завдання, явно перед тим була тривала співпраця, хтось мав їм допомагати грошима на армію, на розвиток, прихистити на свій бік, а потім за це просив допомогу у відповідь”, – каже автору волонтер, близький до середовища “Української добровольчої армії”, якому було важко повірити в причетність бійців “УДА” до нападу на Гандзюк.

Торбін міг бути корисним Павловському саме як кишенькове “бойове крило”. А щоб “легалізувати” власну “охоронну фірму”, її зручно було забрендувати під громадську діяльність. Тим паче Торбін з його заслугами на фронті чудово вписувався в роль громадського діяча.

Самому Торбіну теж була потрібна співпраця зі “спонсором”. Адже, за словами його колишнього друга Олександра Власова, в екс-бійця “УДА” були тривалі проблеми з грошима.

“Він посилено шукав, як заробити тут грошей. У результаті пішов охороняти поля, на які наймали криміналітет для збору чужого врожаю”, – розповідав Власов УП.

Участь орденоносного Торбіна як громадського діяча та ветерана АТО в різного роду представницьких заходах перепліталася з його діяльністю як охоронця спокою місцевої влади.

4 травня 2018 року Торбін очолив групу чоловіків, які стали на оборону будівлі Олешківської райдержадміністрації. Частина з них була у військовій формі.

У цей день депутати райради розглядали питання недовіри голові РДА Олені Кравченко-Скалозуб, закидаючи їй зловживання з бюджетними коштами.

“Перед сесією голова найняла приватну охорону, яка на чолі з чоловіком Олени паном Скалозубом звіряче побила ветеранів АТО, які хотіли прийти до сесійної зали. Воїнів пропустили поліцейські, адже бути присутніми на сесії – їхнє законне право. Але перед залою на АТОвців налетіла охорона голови. Наслідок – один чоловік потрапив у лікарню з дуже важкими травмами”, – так описують ці події на сайті “Руху нових сил”.

Тоді на сесію хотіли потрапити представники громадської організації “Кордон”, які вимагали відставки Кравченко-Скалозуб.

Як добре видно на відео, Торбін першим розпочав бійку, щоб не впустити опонентів голови РДА.

Що цікаво, опоненти називають голову РДА Кравченко-Скалозуб ставленицею нардепа Паламарчука, який ще в 90-х два роки очолював Олешківський (тоді Цюрупинський – УП) райвідділ міліції.

Зрештою, у цей день під РДА був присутній і помічник Паламарчука Павловський.

“Якщо там (у справі Гандзюк – авт.) зав’язаний Торбін, то Торбін без Павловського жодного кроку не міг зробити”, – каже у своєму відеоблозі голова ГО “Кордон” Олександр Цегельник, якого Торбін не впустив на сесію Олешківської райради.

Згодом на YouTube-каналі “Кордону” з’являється аудіозапис за участю нібито Торбіна, який за змістом нагадує розбірки рекетирських груп у стилі 90-х за поділ територій впливу.

Попри неоднозначну репутацію самого Цегельника, якого також звинувачували в незаконній вирубці лісу та рейдерстві, його коментарі є цікавими для розуміння, наскільки під прикриттям ветеранів АТО “запущена” криміногенна ситуація в області.

У березні 2018-го місцеві медіа писали про “розбірки” в Новій Каховці двох так званих ветеранських організацій – ГО “Кордон” та новоутвореної з подачі Павловського ГО “Чорний туман”.

“Нам все равно, мы работаем с Павловским и Паламарчуком, остальное нас не интересует, мы отстаиваем их интересы”, – такі слова Цегельник нібито почув від представників “Чорного туману”, коли взявся захищати від них інтереси якихось рибників.

Через кілька тижнів після цих розбірок згоріло два авто ГО “Кордон”.

“Чорний туман” – це також назва підрозділу в складі 8-го батальйону “Української добровольчої армії”. За словами начальника Головного штабу “УДА”, 8-й та 5-й батальйони за рішенням командування “УДА” вийшли з передової і “будуть перегруповуватися для іншої роботи”.

Виглядає на те, що на Херсонщині вони перегрупувалися в “кишенькові” воєнізовані структури – Херсонський загін “УДА” під керівництвом колишнього розвідника 5-го батальйону “УДА” Сергія Торбіна та “Чорний туман” на чолі з Дмитром Диновським, який до березня 2018 року очолював “УДА” Херсонщини.

ЛІС ЯК АПОГЕЙ КОНФЛІКТУ

Апогеєм протистояння між різними так званими ветеранськими організаціями стала акція 6 липня під Херсонською обласною радою.

Туди прийшли і представники ГО “Кордон” Цегельника, які перед тим скликали на підмогу ветеранів зі всієї України. Серед інших там був відомий волонтер і ветеран з Бердянська Віталій Олешко з позивним “Сармат”.

Учасники акції звинувачували обласну владу в підпалі лісу в Олешківському районі наприкінці травня з метою наступних вирубок і продажу деревини.

На захист обласної влади вийшла інша група ветеранів, де в перших рядах стояв Торбін.

“Бандити з обох боків сваряться за право п*здити ліс, прикриваючись патріотичними гаслами”, – описувала події в цей день на своїй Фейсбук-сторінці Катерина Гандзюк.

6 липня вона зробила кілька дописів, де дуже різко висловилась, у т.ч і про обласну владу. Мітинг на захист ОДА вона назвала “антимайданом”, частину його учасників – “гопниками”, яким “пошили форму”.

На її переконання, мітинг на протидію Цегельнику зібрали люди голови обласної ради Владислава Мангера. Фото з Мангером, де він визирає на мітинг з вікна, вона окремо опублікувала з насмішливими коментарями:

“Збирали його люди Мангера за підтримки місцевих поліції і СБУ (…) були тітушки, і була вата. І були атовці, якими прикрили весь цей сором”, – писала Гандзюк.

Другим дописом після фото Мангера вона виставила фото голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва, який вийшов до учасників мітингу.

“Голова Херсонської облдержадміністрації виконує доручення голови обласної ради від “Батьківщини” та помічника титульного сєпара Олексія Журавка Владислава Мангера розібратись з мітингом, який привертає зайву увагу до незаконної вирубки лісів всіма сторонами цього, прости господи, конфлікту”, – написала Гандзюк.

Про те, що Мангер був колись помічником нардепа-регіонала Журавка, який врешті виїхав у “ДНР”, йому згадують часто. І сам Мангер це визнав, мовляв, йому було потрібне лише посвідчення, щоб влаштуватися на держслужбу.

Екс-помічником Журавка називали і Павловського, хоча він це заперечує. Втім, співрозмовник автора в Херсоні стверджує, що в 2010 році Павловський постійно працював у кабінеті громадської приймальні Журавка.

На другий день після акції Гандзюк зробила ще один допис з фото дерев, які вивозили зі спаленого лісу:

“Обпалений ліс з отих згорілих 600 гектар, який вивозили сьогодні фурами прямо в той час, коли на площі перед ОДА обласна влада та браконьєри масштабом поменше влаштували спецолімпіаду про то, хто з них більший патріот і має першочергове право палити і пиляти”.

Цей допис уже після смерті Гандзюк відкоментує її друг, херсонський депутат Олександр Власов: “Сармат комментирует пост про лес Катерины. Через пару недель Сармата убьют, а Катерину обольют кислотой. Это очень дорогая цена за херсонский лес”.

Віталія Олешка (“Сармат”) застрелять у Бердянську в той же день, що облили кислотою Гандзюк, – 31 липня, за 25 днів після акції під ОДА.

Вислови “Сармата” в день мітингу були різкішими, ніж вислови Гандзюк. У спілкуванні з головою Херсонської ОДА Гордєєвим він не підбирав слова.

“Вы чиновник, который грабит область! Я сюда приехал, потому что я знаю, какая здесь контрабанда, которая при вас как губернаторе процветает. Как лес поджигают под вашим патронатом или при ваших закрытых глазах”, – заявив він в очі Гордєєву.

У відкритих матеріалах справи вбивства Олешка нічого не йдеться про якісь сліди з Херсонщини. Відомо лише, що підозрюваний у вбивстві родом з Донеччини.

Крім того, за останніми оприлюдненими даними у справі “Сармата”, слідство розглядає версію про замовлення вбивства з боку власника бердянського ресторану.

Водночас, як стверджує джерело автора, є кілька нюансів, які можуть свідчити про зв’язок між підозрюваними у вбивстві Гандзюк та підпалом лісу.

За даними джерела, серед номерів телефонів з ухвали суду у справі про підпал лісу є три номери осіб з “групи Торбіна”. Зокрема, там нібито є номер Володимира Васяновича, а також ще двох соратників Торбіна, які не фігурують у справі Гандзюк.

Є ще один цікавий збіг – Васянович у суді повідомив, що протягом останніх трьох місяців до нападу на Гандзюк жив із шістьома побратимами в орендованому помешканні Олешках. Туди, за словами Васяновича, він приїхав нібито з метою розвивати територіальну оборону “УДА”.

Сам Торбін у суді розповів, що привіз в Олешки хлопців після того, як до нього звернувся якийсь місцевий підприємець і попросив “хлопців, які можуть приїхати охранять”.

Саме на цей період їхнього перебування в Олешках припадає пожежа в лісі.

ЧИ МІГ ЛІС БУТИ ПРИЧИНОЮ ВБИВСТВА ГАНДЗЮК?

Є підстави вважати, що слідство також розглядає версію причетності до вбивства Гандзюк людей, пов’язаних з оборудками з лісом.

Так, з допису адвоката та депутата Херсонської міської ради Дмитра Ільченка стало відомо, що 10 листопада, за день до затримання Павловського, СБУ обшукала помешкання депутата Херсонської обласної ради Миколи Ставицького.

“Сотрудники СБУ вломились в квартиру депутата областного совета Ставицкого. Ищут доказательства участия его в убийстве Екатерины Гандзюк”, – написав він.

Одіозний Цегельник називає Ставицького одним з тих, хто разом з головою Олешківської РДА очолює незаконні вирубки лісу в районі.

На своїй сторінці у Facebook Ставицький неодноразово звітував про діяльність громадського формування з охорони громадського порядку “Ніхто крім нас”. В грудні 2017-го голова ГФ “НКН” вручив Ставицькому подяку за підтримку.

Це формування Цегельник неодноразово звинувачував в інтересі на лісовій темі й участі в мітингах на захист місцевої та обласної влади. Ставицький, у свою чергу, регулярно звітував, як його формування бореться з лісовими браконьєрами.

На сайті Херсонської облради Ставицький вказаний як член фракції “Радикальної партії”.

Однак після появи інформації про обшуки в нього вдома народний депутат-“радикал” Ігор Мосійчук написав, що Ставицький залишив партію півтора року тому і зараз активно працює з іншою.

З якою саме, депутат не вказав, але на сторінці Ставицького вказано, що він тепер радник голови обласної ради від “Батьківщини” Владислава Мангера. Також там можна знайти дві спільні дружні фото з Мангером.

“У мене є інформація, що Ставицький був серед групи осіб, яка бачила організатора вбивства Гандзюк Торбіна зразу після замаху на неї. За моєю інформацією, Ставицький міг бути серед осіб, які були в курсі, що відбувається з Гандзюк, а тому обшук у нього я вважаю абсолютно виправданим”, – написав Мосійчук.

Ставицький також очолює в обласній раді депутатську групу “З питань допомоги учасникам бойових дій”.

Він сам скоро може отримати статус УБД, бо за кілька днів після підпалу лісу на Херсонщині, за словами Цегельника, підписав контракт із ЗСУ і поїхав служити під Маріуполь. Тож чи міг він бачити Торбіна після замаху на Гандзюк, про що каже Мосійчук, – питання.

Але чи могли дописи Гандзюк зі звинуваченнями конкретних осіб у “пилянні” лісу стати причиною такого страшного злочину?

Тим паче, що не менш різко і більш розлого про події 6 липня в Херсоні писав у своєму тексті “Новий антимайдан” друг Гандзюк – журналіст Сергій Нікітенко.

Як розповів Нікітенко автору, свої дописи у Фейсбук у цей день Катерина робила з його розповідей, і фото, які вона виставляла, робив саме він.

Нікітенко товаришував з Гандзюк з 2010 року. Тоді вона навіть пропонувала йому балотуватися в місцеві депутати від “Батьківщини”, але він відмовився.

Згодом з “Батьківщини” піде сама Катерина – останньою краплею, за словами Нікітенка, стане підтримка цією партією Мангера на виборах мера.

Гандзюк не сприймала і гостро критикувала Мангера. Саме його прізвище вона назвала як організатора “антимайдану” у своїх дописах від 6 липня в історії з “пилянням лісу”.

Якщо вірити результатам слідства, озвученим головою Нацполіції Сергієм Князєвим, Гандзюк спочатку планували саме побити, а вже потім вирішили застосувати сірчану кислоту. Однією з причин замовлення, за словами Князєва, було те, що вона “негативно відгукувалася про воїнів АТО”.

“Я не підозрював, що буде завдана така шкода потерпілій. Так як напередодні Торбін Сергій нам розповідав, що потрібно потерпілу “залякати”, обливши руку чи ногу кислотою”, – заявив Васянович у суді.

Проте друзі Катерини, з якими говорила автор, певні, що її хотіли саме вбити. Доза кислоти була надто великою для “залякування”, а саму кислоту вилили не на ноги чи руки, а на голову. А до того навіть тренувалися, як це зробити.

Так само друзі сумніваються, що публічна критика Гандзюк фігурантів історії з лісом була єдиною мотивацією замовлення на неї. Але припускають, що це могло стати останньою краплею або “спусковим гачком”.

На думку близьких Катерини, причиною нападу могла стати її незручна особистість, яка, по-перше, відверто і різко критикувала опонентів, а по-друге – мала політичні амбіції.

Дехто зі співрозмовників автора не відкидав, що Гандзюк могла сама балотуватися на мера Херсона на наступних виборах.

Нинішній мер Володимир Миколаєнко виграв вибори у 2015 році саме завдяки її активній допомозі. У другому турі він набрав у 2,5 рази більше голосів, ніж його конкурент від “Батьківщини” Владислав Мангер.

Проте в медіа коло зацікавлених у смерті Гандзюк осіб описують значно ширше. Сергій Рахманін згадує і заступника голови Херсонської ОДА Євгенія Рищука, який нібито разом з Мангером контролює нині область, і главу Чорноморського регіонального управління “Укртрансбезпеки” та екс-зама Херсонського мера Ігоря Пастуха.

Всі вони піддавалися жорсткій критиці з боку Гандзюк.

Самі фігуранти журналістських матеріалів на численних ресурсах, яких розглядають як потенційних замовників Гандзюк, нині відмовчуються. На своїх публічних сторінках у соцмережах вони роблять вигляд, що нічого не відбувається.

Мар’яна П’єцух, у співпраці з Центром інформації про права людини, для УП