НБУ через дискримінаційну постанову змушує кримчан порушувати закон – правозахисники

Своїми постановами Національний банк України створив умови, коли або банки, або громадяни з кримською реєстрацію вимушені порушувати закон.

Про це сьогодні на прес-конференції заявив експерт Регіонального центру прав людини, адвокат Сергій Заєць. При цьому адвокат наголосив, що спроба отримати довідку переселенця шляхом повідомлення неправдивих відомостей про час виїзду з Криму тягне за собою кримінальну відповідальність, повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини.

Як пояснює експерт, спочатку, внаслідок постанови НБУ №699, кримчани були позбавлені можливості на рівних з іншими громадянами України користуватися банківськими послугами. Потім, постановою №810 НБУ спробував вирішити цю проблему, передбачивши, що довідка про статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) прирівнює кримчан до резидентів України. Але цей спосіб працює виключно щодо другої групи кримчан. Ті ж, хто вже тривалий час проживають на материковій Україні, за визначенням не є вимушеними переселенцями і тому навіть права на отримання такої довідки не мають. Відповідно, вони позбавлені можливості відкривати банківські рахунки, отримувати на них платежі, обмінювати валюту тощо. 

“Своїми постановами НБУ створив умови, коли або банки вимушені порушувати закон і заплющувати очі на кримську реєстрацію, або громадяни свідомо повідомляють про себе неправдиві дані, щоб отримати довідку”, – зауважив сьогодні на прес-конференції Сергій Заєць.

Також правозахисники зазначили, що своїми нормативними актами Національний банк України поділив кримчан на три групи: ті, що проживають в Криму, внутрішньо переміщені особи (ВПО, переселенці) та громадяни, які вже давно виїхали з Криму, проживають на материковій Україні, але мають кримську реєстрацію. Саме через недосконале законодавство неочікувано в “дискримінаційну групу” потрапили навіть ті, хто вже давно проживав на материковій Україні і з різних причин не змінювали місце реєстрації.

“Мені не треба соціальна допомога від держави як переселенцю. Я давно проживаю в Києві. Однак нині я зіткнулася з тим, що не можу проводити звичні банківські операції… через свою кримську реєстрацію”, – розповіла Марія Марченко, яка виїхала з Криму ще в 2010 році, і нині працює в Києві, її дитина ходить до київської школи.

У цій ситуації найкраще йти до суду, радять експерти. Так, правозахисники за підтримки Фонду стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини звернулися до суду та оскаржують дії Нацбанку. Проте, як зазначає Сергій Заєць, розгляд стратегічної справи може довго тягнутися в судах. 

“Будьмо відвертими: в нашій держави немає чіткої політики і системної стратегії, що робити з Кримом. А відповідно, і нормативно-правові акти й законодавчі ініціативи, спрямовані на регулювання прав та режиму на окупованих територіях, дуже часто не відповідають реальним потребам, або й погіршують ситуацію, як-от у випадку з НБУ”, – зауважує Дар’я Свиридова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини.

До слова, суд зобов’язав Нацбанк надати документи, чи проводилася антидискримінаційна експертиза постанови.

“На жаль, часто експертизи законодавчих ініціатив є формальними”, – зауважує Сергій Пономарьов, начальник відділу з питань недискримінації Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

У судовій справі проти Нацбанку на сторону правозахисників стала і український Омбудсман Валерія Лутковська. За словами Пономарьова, Омбудсман вбачає в постановах Нацбанку всі ознаки прямої дискримінації кримчан, а відтак слідкує за проходженням зазначеної судової справи. Уповноважений з прав людини також готова надати суду свій висновок по цій справі в разі отримання відповідного звернення від Окружного адміністративного суду міста Києва, повідомив на прес-конференції Пономарьов.