18 травня запрацює електронний кабінет військовозобовʼязаного

Електронний кабінет військовозобов’язаного стане доступним для користувачів 18 травня. Для оновлення там своїх даних користувачеві потрібно буде завантажити мобільний застосунок, авторизуватися і внести необхідну інформацію.

Про це в ефірі “Радіо Свобода” повідомила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.

Фото: АрміяInform

“Власне, з 18 травня у військовозобов’язаних буде обов’язок зареєструвати свої дані, а саме – номер телефону, електронну пошту та фактичну адресу проживання в трьох доступних форматах: в ТЦК та СП, через ЦНАП або через електронний кабінет військовозобов’язаного. Це буде мобільний застосунок, його можна буде завантажити в App Store і в Google Play Market. Ми працюємо над тим, щоб в застосунку була доступна ця дуже проста і зручна функція – авторизуватися, заповнити ці три “поля” і отримати одразу інформацію з бази військовозобов’язаних “Оберіг” для того, щоб передивитися, які дані є по тобі в реєстрі”, – розповіла урядовиця.

Вона також запевнила, що для оновлення даних достатньо буде скористатися застосунком, не відвідуючи територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

“Надалі для уточнення інших даних, якщо це буде потрібно, ТЦК зв’яжеться із військовозобов’язаним і далі це буде робота між військовозобов’язаним і безпосередньо працівником ТЦК. Оновити ці дані можна буде з будь-якої зручної точки, зокрема із-за кордону. Ми вважаємо, що кількість військовозобов’язаних, які будуть користуватися цим функціоналом, може досягати 70-80%, тому що це буде дуже зручно”, – сказала Черногоренко.

Раніше ZMINA писала, що електронний кабінет військовозобов’язаного не є обов’язковим для використання громадянами. 

Нагадаємо, що цього року Верховна Рада ухвалила проєкт закону, який регламентує створення Єдиного електронного реєстру військовозобов’язаних та автоматичне отримання статусу учасника бойових дій, ще 16 січня. Це спричинило хвилю критики серед експертів через поводження з персональними даними. До прикладу, адвокат Олег Веремеєнко ще до другого читання в Раді звертав увагу на ризик того, що дані з реєстру потраплять до рук російських силовиків. 

Також критики звертали увагу на те, що обробляти персональні дані в Україні можна після отримання згоди, чого ухвалений документ не передбачає. Критикувало законопроєкт і Головне науково-експертне управління Верховної Ради.