Чому потрібно збільшити соціальні виплати для цивільних полонених та їхніх родин

Нарешті офіційно запрацювала робоча група на базі Координаційного штабу з питань поводження із військовополоненими, яка опікуватиметься питаннями цивільних заручників, яких незаконно утримує країна-агресор. Очолив групу представник Омбудсмана Олександр Кононенко. Це стало можливо після внесення Кабміном відповідних правок до постанови №257.  Ми, учасники організації “Цивільні в полоні”, вважаємо, що завдяки цьому відбулися позитивні зрушення у комунікації між родинами та державою. Ми нарешті почали обговорювати проблеми, які накопичувалися протягом цих двох років, та разом шукати шляхи їхнього вирішення.

Зараз ми хочемо звернутися до кожного народного депутата з проханням підтримати ініціативу з підвищення соціальних виплат для родин цивільних заручників та звільнених бранців. Я маю на увазі збільшення щорічної суми виплат від Мінреінтеграції, яка наразі становить 100 тисяч грн (по 8400 грн щомісяця). Для сімей, де є діти або літні люди, це мізерні кошти. Тим більше для тих, хто втратив все та виїхав з окупованих територій з однією сумкою. Ці люди змушені винаймати житло та купувати нові речі та ліки за власні гроші.

Коли людину звільняють з полону, 100 тисяч грн (одноразова допомога цивільному заручнику після звільнення. – Ред.) вона може отримати лише у тому випадку, якщо комісія з встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України визнає факт її незаконного ув’язнення. Але ці гроші  сплачуватимуться не одразу, а впродовж одного-трьох місяців. Усе залежить від того, коли саме повернули особу. Якщо посеред року, то гроші надійдуть швидше. Якщо ж її звільнили наприкінці року, то соціальна допомога буде виплачена пізніше. На що людині тоді жити? Через це вона змушена брати позики, щоб купувати собі елементарні речі (їжу, одяг та ліки). 

Тут теж варто згадати про іноземців, які мають посвідки на тимчасове проживання, родичів яких теж викрали та утримують у себе росіяни. Чомусь у Мінреінтеграції таким людям відмовляють у щорічних виплатах 100 тисяч грн допомоги. І ми вважаємо, що цю проблему слід також вирішувати.

Ми також пропонуємо, щоб на банківський рахунок людини щомісячно надходила певна сума на період її перебування у російських катівнях. Це буде вважатися фінансовою підтримкою з боку держави поки особа перебуває у неволі. Оскільки вона у цей період позбавлена можливості заробляти собі на життя працею.

Окрім цього, ми вважаємо, що до майбутнього закону “Про мобілізацію” слід додати норму про рідних цивільних заручників. Наприклад, якщо сім’я має двох синів, один з яких незаконно утримується у російській в’язниці або зник безвісти, то другого мобілізувати не можна.

Також ми порушуємо питання про мобілізацію колишніх цивільних заручників. Наприклад, якщо людині стан її здоров’я дозволяє служити в армії, то вона підлягатиме мобілізації. Якщо ж ні, то вона від неї звільняється. 

Насправді небагато людей знають про те, що колишні бранці Кремля можуть звернутися до МОЗ для проходження безоплатної реабілітації та отримання компенсації на лікування. У разі відмови медзакладу надати такі послуги вони мають право звернутися зі скаргою на гарячу лінію МОЗ. Це необхідно для того, щоб працівники міністерства могли зафіксувати та усунути факт порушення.

Відтепер цивільні, яких повернули під час офіційного обміну і які знаходяться на підконтрольній Україні території, можуть розраховувати як на психологічну, так і на фізичну реабілітацію. Цими питання займатиметься Міністерство охорони здоров’я та Національна служба здоров’я України. Щоб отримати дані послуги, пошукачам необхідно буде отримати довідку.

Однак перш ніж подаватися на реабілітацію, особа, звільнена з російських катівень, має подати заяву до Мінреінтеграції, щоб комісія із встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України визнала факт її перебування у полоні.

На сайті Мінреінтеграції є інформація, які саме документи треба зібрати і як доводити факт позбавлення волі. Цю заяву можна подати й після повернення з російських в’язниць. Хочу одразу зауважити, що це не стосується родин безвісти зниклих, оскільки отримати такий статус можна лише після повернення людини з полону. Отже, щоб пройти безплатну реабілітацію, потрібен документ від Мінреінтеграції про те, що людина була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії. Хочу також повідомити всіх, хто про це не знав, що для встановлення факту перебування у полоні й отримання щорічної грошової допомоги у розмірі 100 тисяч гривень, необхідно подати дві різні заяви.

Окрім безоплатного проходження реабілітації, держава або повністю, або частково покриває витрати на деякі медикаменти. Для цього МОЗ створило спеціальний перелік препаратів, які розповсюджуються лише у державних медичних закладах. Таке лікування розраховане на різні типи захворювання та види травм. Також є можливість відправити на лікування до закордонних клінік тяжко хворих (немобільних тощо) людей. Тут все залежить від діагнозу та лікарських рекомендацій. Більше інформації про це можна отримати на відповідній сторінці сайту МОЗ.

Крім того, держава створила спеціальну програму протезування. На сайті МОЗ є вся інформація щодо документів, які потрібно для цього подати (це ж стосується і зубних імплантів). Наразі міністерством розробляється програма покриття витрат на протезування (до 6 зубів або дві вставні щелепи). Однак тут теж все залежатиме від стоматологічної клініки. Цю програму мають запустити найближчим часом.  

Стосовно продовження виплат на проживання для ВПО: людина може подати заяву до ЦНАПу і після цього відповідна комісія в індивідуальному порядку прийматиме рішення про надання грошової допомоги на 6 місяців. Ознайомитись з процедурою подачі документів можна за посиланням.

У пункті “Чи здійснювали ви суттєві витрати (понад 100 тис. грн)” не враховується щорічна фінансова допомога (у розмірі 100 тисяч грн), яку родина отримує від Мінреінтеграції (навіть якщо ці кошти знаходяться на депозитному рахунку).

Окрім зазначеної вище допомоги, родини цивільних заручників та звільненні з полону мають право отримати від Мінсоцполітики таку соціальну допомогу:

• діти бранців Кремля, які навчаються у вишах, можуть претендувати на стипендію або пільги, згідно з постановою Кабміну №1045;
• потерпілі після звільнення з російських в’язниць мають право отримати путівку до санаторно-лікувального закладу;
• якщо звільнена особа сама поїхала до санаторію, то вона може потім звернутися до Мінсоцполітики для відшкодування витрат, надавши документи та чеки, які підтверджують її перебування у закладі.

Щоб мати право на безплатне лікування у санаторії необхідно отримати підтвердження від Мінреінтеграції, що людину позбавили особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

У 2024 році держава надає кожному звільненому цивільному заручнику кошти у розмірі 15 000 грн, які покриватимуть його перебування у санаторії. Якщо на самостійне лікування буде витрачено менше ніж 15 тисяч гривень, то держава поверне лише витрачену суму. Якщо ж на відпочинок витрачено більше ніж 15 тисяч грн, то держава компенсує лише 15 тисяч грн.

Також держава намагається врегулювати питання трудового стажу для бранців. Наразі уряд розглядає постанову, яка дозволить зараховувати термін перебування у полоні до трудового стажу плюс наступні 6 місяців. Якщо особа пробула два роки у російських катівнях, цей час буде автоматично доданий до її трудової діяльності. Поки ця постанова не діє, але у майбутньому вона дозволить цивільним заручникам не втрачати свій стаж.

Щодо втрати годувальника: сім’ї зниклих безвісти зможуть через Пенсійний фонд оформити пенсію на дітей (близько 2000 грн на одну дитину). Для цього потрібно звернутися до Податкової служби. Сума нараховуватиметься з моменту подачі заяви про зникнення особи до поліції.

Карина Дячук, співзасновниця ГО “Цивільні в полоні”