У Киргизстані ухвалили аналогічний до російського закон “про іноагентів”

Парламент Киргизстану 14 березня ухвалив закон “про іноземних представників”, аналогічний до російського закону про “іноагентів”.

Про це повідомила киргизька служба “Радіо Свобода”.

Ілюстративне фото. Джерело: “Радіо Свобода”

За документ проголосували 66 депутатів з 90, пʼятеро – проти, ще кілька депутатів були відсутні на засіданні або не стали голосувати. Він дає можливість посилити державний контроль за некомерційними та неурядовими організаціями.

Згідно з новим законом, громадські організації, що отримують фінансування з-за кордону та здійснюють політичну діяльність, оголосять “іноземними представниками” та внесуть до спеціального реєстру. Вони будуть зобов’язані додатково звітувати перед владою і можуть піддаватися позаплановим перевіркам.

Також “іноземні представники” мають маркувати свої публікації спеціальною плашкою.

Законопроєкт ухвалили з урахуванням поправок від Комітету з конституційного законодавства та держустрою. У його початковій версії містилася норма про кримінальну відповідальність, але її виключили.

Головна прихильниця закону, депутатка Надіра Нарматова так пояснювала необхідність його ухвалення: громадські організації щороку одержують гранти на свої проєкти, але не звітують, на що їх витрачають.

Загалом законопроєкт ініціювала група з понад 30 депутатів, проте частина відкликала свої підписи після критики документа.

Активісти, громадські та міжнародні організації, серед яких Human Rights Watch, Amnesty International, Transparency International та ОБСЄ, критикували законопроєкт та закликали депутатів його не ухвалювати. На переконання критиків, він може призвести до того, що в Киргизстані закриється більшість некомерційних організацій, а міжнародні донори будуть змушені піти з країни.

Закон також може вплинути на можливість ЄС та інших міжнародних донорів працювати в Киргизстані, заявило представництво Євросоюзу в Киргизстані.

Нагадаємо, що законодавство про “іноземних агентів” у Росії діє з 2017 року. Закон, зокрема, дозволяє визнавати окремі медіа “іноземними агентами” й вимагати від медіа розкривати джерела фінансування.

У 2019 році Держдума Росії дозволила визнавати “іноземними агентами” й фізичних осіб, які поширюють матеріали “ЗМІ-іноагентів” чи беруть участь у їхньому створенні.

12 березня 2024 року президент РФ Володимир Путін підписав заборону для “іноагентів” розповсюджувати рекламу на інформаційних ресурсах російських фізичних та юридичних осіб.