Підозрювані “беркутівці” затягують ознайомлення зі справами – ГПУ

Четверо “беркутівців”, які підозрюються у злочинах під час Революції гідності, затягують ознайомлення з матеріалами справи.

Про це повідомив начальник управління спеціальних розслідувань Генаральної прокуратури Сергій Горбатюк, передає “Інтерфакс-Україна“.

“Наразі з 15 осіб у нас четверо командирів полку міліції “Беркут”. Два заступника та два командира рот нині знайомляться з матеріалами кримінального провадження. І після завершення ознайомлення, ми сподіваємося, найближчим часом матеріали будуть направлені до суду”, – розповів Сергій Горбатюк.

Він нагадав, що слідство двічі намагалося обмежити підозрюваних у часі для ознайомлення з матеріалами справи, але Печерський суд не погодився з цим.

“Ми, як слідство, вважаємо, що має місце певне зловживання і затягування. Тому ми двічі зверталися до суду для обмеження їх у часі. Встановлені практично всі організатори, починаючи від вищого керівництва держави і безпосередніх командирів спецпідрозділу “Беркут”. Повідомлено про підозру 15 особам. На жаль, не встановлені безпосередньо ті, хто застосовував насильство, безпосередньо бив протестувальників. Але робота триває. Ми сподіваємося, що за результатами експертиз, відеозаписів це стане результатом продовження допитів, і ми встановимо осіб, які безпосередньо били (протестувальників – ред.)“, – сказав Сергій Горбатюк.

Нагадаємо, протестний рух Євромайдану спалахнув по тому, як Кабінет міністрів України за прем’єрства Ніколая Азарова згорнув підготовку Угоди про асоціацію з ЄС, а також після брутального розгону спецпризначенцями “Беркуту” протестуючих у ніч на 30 листопада 2013 року. 

Масового характеру мирні протести набули у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Луганській, Одеській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Черкаській областях. Для залякування протестуючих та придушення Євромайдану колишня влада з залученням як офіційних силових структур, так і з парамілітарних угруповувань використовувала такі методи, як знищення майна, побиття, викрадення, катування, незаконні затримання, порушення сфабрикованих адміністративних та кримінальних справ, взяття під варту та інші. 

За даними Міністерства охорони здоров’я, по завершенні протестів у лютому 2014 року 106 осіб були вбиті або померли у зв’язку з подіями Євромайдану. На місці протестів загинули також 13 міліціонерів і ще четверо згодом померли у результаті отриманих травм.

За даними правозахисників, щонайменше кілька сотень українців були ув’язнені у різні періоди, понад 1000 євромайданівців отримали тілесні ушкодження, доля зниклих 27 людей невідома.  

Правозахисники класифікують таку систему переслідувань учасників Євромайдану як “злочини проти людяності”, що є одним із найгрубіших порушень міжнародного права. 

Після усунення від влади Віктора Януковича, позбавленого Верховною Радою звання президента України, нові представники влади неодноразово заявляли про свою рішучість домогтися ефективного розслідування і притягнення до відповідальності винних у злочинах правоохоронців, однак правозахисники нарікають на вкрай повільне розслідування злочинів. Зараз правоохоронці стверджують, більшість бійців “Чорної роти” київського “Беркуту” переховується від правосуддя в Криму або в Росії. 

В середині червня очікується завершення формування суду присяжних, який має почати слухання за фактами розстрілу снайперами на Майдані 39 протестуючих 20 лютого 2014 року.