Моніторингова місія ООН опитала понад 30 українських військових, які повернулися з полону у січні
З лютого 2022 року ООН поспілкувалася з більш ніж 280 колишніми військовополоненими. Лише за минулий тиждень співробітники Моніторингової місії з прав людини в Україні опитали 31 військового, які у січні повернулися з полону.
Про це заявила заступниця Генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Дікарло.
Фото ООН/М. Эліас. Розмарі Дікарло, заступниця Генерального секретаря ООН з політичних питаньЗа її словами, під час засідання Ради безпеки ООН, що відбулося 25 січня, вперше винесли на обговорення питання катувань українських військовополонених.
“Те, що ми чуємо в цих інтерв’ю, шокує. Далеко не всі з них змогли спілкуватися зі своїми сім’ями під час інтернування. Понад 90 відсотків кажуть, що їх катували. Багато хто заявив, що не отримував достатньо їжі або медичної допомоги, якої вони дуже потребували”, – сказала Дікарло.
Заступниця Генерального секретаря ООН закликала РФ надати незалежним міжнародним спостерігачам безперешкодний доступ до українських військовополонених.
Як заявила Дікарло, інцидент з ІЛ-76 не повинен позначитися на подальшій долі тих, хто опинився у російських в’язницях. Вона закликала обидві сторони продовжувати обмінюватися військовополоненими.
“Сім’ї з обох сторін чекають возз’єднання зі своїми близькими. Війна в Україні – це війна за вибором. Її трагічні наслідки очевидні всім. Що довше вона триває, то більше смертей і руйнувань вона приносить”, – додає Дікарло.
Раніше ZMINA повідомляла, що Організація Об’єднаних Націй не в змозі перевірити повідомлення українських та російських посадовців та встановити реальні обставини катастрофи військово-транспортного літака Іл-76 у Росії.
Нагадаємо, що російський військово-транспортний літак Іл-76 впав 24 січня у Бєлгородській області РФ. Усі, хто перебував на борту, загинули. За однією з версій, цей літак міг перевозити ракети С-300, однак у РФ заявляють, що на борту були українські військовополонені. Офіційно росіяни не публікували списку нібито тих, кого готували до обміну, водночас вже опублікували імена членів екіпажу.
Українські розвідники підтверджували, що 24 січня дійсно мав відбутися обмін полоненими між Росією та Україною, але цього не сталося. Після падіння літака представник головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов заявив, що до моргу в Білгороді доставили лише п’ять тіл. Великої кількості тіл не було видно й на роликах, які публікували з місяця трощі.
Україна версію про перебування військовополонених на борту наразі не підтверджує. Військові аналітики припускають, що атаку Росія використовує, щоб посіяти в Україні невдоволення, а також зупинити міжнародну допомогу. Це узгоджується з іншими російськими інформаційними зусиллями, що мають цю ж мету.
Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк звертала увагу, що якщо військовополонених дійсно перевозили на військовому літаку та ще й, можливо, зі зброєю, то це може бути порушенням статті 46 Третьої Женевської конвенції.
Безпека військовополонених на будь-якому етапі їхнього полону – це відповідальність держави, що тримає в полоні.
