Заява ГУР щодо збиття Іл-76: Росія не попереджала Україну про маршрут перевезення військовополонених для обміну
У звʼязку з поширенням інформації про падіння літака Іл-76 у Росії Головне управління розвідки Міністерства оборони України зазначило, що сьогодні мав відбутися обмін військовополоненими. Водночас відомство не володіє даними, чи перебували українські полонені на борту.
Відповідну заяву оприлюднили на сайті установи.
“Cьогодні мав відбутися обмін полоненими, який не відбувся. За твердженням російської сторони це сталося внаслідок збиття російського літака Іл-76, який буцімто перевозив наших полонених. Наразі ми не маємо достовірної та вичерпної інформації з приводу того, хто саме перебував на борту літака та в якій кількості”, – йдеться в повідомленні.
У ГУР також наголосили, що зі свого боку Україна виконала всі домовленості для підготовки обміну і вчасно доставила російських полонених військовослужбовців на обумовлену точку для обміну, де вони перебували в безпеці.
Тим часом безпеку українських військовополонених мала гарантувати російська сторона, яка не повідомила Україну про потребу гарантування безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період.
Також Росія не повідомила про кількість транспортних засобів, маршрути та форми перевезення полонених. Перевезення полонених відбувається як авіаційним, так і залізничним і автомобільним транспортом.
“Це може свідчити про навмисні дії Росії, направлені на створення загрози життю та безпеки полонених. Посадка транспортного літака в 30-кілометровій зоні ведення бойових дій не може бути безпечною і в будь-якому разі має обговорюватися обома сторонами, адже в іншому випадку це наражає на небезпеку весь процес обміну”, – додали в ГУР.
З огляду на це українська розвідка припускає, що в такому разі може йтися про сплановані та навмисні дії РФ для дестабілізації ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки держави.
Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк зауважує, що якщо дійсно військовополонених перевозили на військовому літаку та ще й, можливо, зі зброєю, то це може бути порушенням статті 46 Третьої Женевської конвенції.
Ця стаття передбачає, що держава, яка тримає в полоні, має вживати відповідних запобіжних заходів, особливо у випадку перевезення військовополонених повітряним шляхом, щоб гарантувати їхню безпеку під час переміщування. Також держава має складати повний список переміщуваних військовополонених перед їхнім вибуттям.
Безпека військовополонених на будь-якому етапі їхнього полону – це відповідальність держави, що тримає в полоні, підкреслює експертка.
Також у статті 23 йдеться про те, що “жодного військовополоненого не можна будь-коли відправити в такий район, в якому йому загрожував би вогонь із зони боїв, або тримати його там, а також не можна використовувати його присутність для захисту будь-яких пунктів чи районів від військових операцій”.
Синюк додає, що якщо на борту дійсно були військовополонені, то це можуть кваліфікувати як убивство.
“З огляду на те що військовополонені повністю перебувають під владою сторони, яка тримає в полоні. Спричинення смерті військовополонених шляхом ненадання їм належного захисту може мати ознаки вбивства за спільною статтею 3 Женевських конвенцій. Спричинення смерті, тому що вбивство військовополонених, коли їх переміщали засобом, який може вважатися військовою ціллю, не може бути непередбачуваним наслідком. Вони мали знати / розуміти, що це ставить їх у небезпеку”, – зауважує вона.
Нагадаємо, що вранці 25 січня в Бєлгородській області розбився російський військово-транспортний літак Іл-76. Усі, хто перебував на борту, загинули. За однією з версій цей літак міг перевозити ракети С-300, однак у РФ заявляють, що на борту були українські військовополонені. Україна цього наразі не підтверджує.