Росія блокує обмін заручників, щоб розхитувати ситуацію в Україні – представник Омбудсмана
Російська сторона використовує тему заручників та полонених як важіль впливу на внутрішню ситуацію в Україні, зокрема для розхитування громадськості.
Про це заявив представник Уповноваженого з прав людини під час зустрічі з громадською організацією “Цивільні в полоні”, яка проходила в Координаційному штабі, передає кореспондент видання ZMINA.
Представник омбудсмана нагадав, що, згідно з Женевською конвенцією, порядок повернення цивільних бранців не є визначеним, відповідно немає жодного сталого механізму їх повернення, на який Україна могла б спиратись. Тому Росія використовує це зі своєю метою.
“Росія політизує цю ситуацію. Обміни з російського боку заблоковані, щоб розхитувати громадськість в Україні. Щоб суспільство тиснуло на владу для замирення з РФ”, – зазначив представник омбудсмана, відповідаючи на питання, чому останнім часом не відбуваються обміни військовополонених та повернення цивільних.
Водночас, за його словами, на сьогодні повернення цивільних заручників є одним з найбільш пріоритетних питань для Офісу Уповноваженого і Україна здійснює всі можливі кроки для його вирішення.
Він зауважив, що в Росії та на окупованих територіях щодо бранців відбуваються так звані “судові процеси”, які є системним порушенням міжнародного права. За словами представника омбудсмана, порушення росіянами МГП також є серед причин, чому вони не повертають цивільних заручників.
Представник омбудсмана нагадав, що перший канал зв’язку з РФ – це офіс Уповноваженого. Другий – це Міжнародна комісія Червоного Хреста, якій Росія підтверджує знаходження цивільних заручників у себе.
Натомість родичі бранців поскаржились на роботу МКЧХ, яка попри відкриті кримінальні справи, не підтверджує місцеперебування українців, і попросили представників Омбудсмана та Координаційного штабу організувати їм зустріч з Червоним Хрестом.
“Півтора року тому проти мого чоловіка відкрили кримінальну справу, але при цьому він не підтверджений у МКЧХ. Попри те, що у мене є відповідь від російської сторони, що він дійсно знаходиться у них”, – обурюється одна з присутніх на зустрічі жінок.
Своєю чергою представник Координаційного штабу зазначив, що обвинувачені або засуджені вважаються вразливою категорією полонених. До неї також входять поранені, хворі, покалічені та жінки.
“Не забувайте, що усі ці суди мають інформаційно-пропагандистський характер”, – додав він.
Продовжуючи тему обмінів, представник КШ зауважив, що влада наразі не готова назвати дату та місяць початку повернення цивільних заручників. При цьому він запевнив сім’ї бранців, що його організація постійно над цим працює.
“Росіяни не обмінюють людей поки йде досудове слідство. Вони «повинні» завершити судилище, щоб висвітлювати це все у ЗМІ та показувати українців з поганого боку”, – сказав представник омбудсмана.
Під час зустрічі члени родин заручників скаржились на те, що вони постійно отримують від Коордштабу однотипні відповіді, а реальних результатів досі немає. Нарікали на те, що у штабі часто ігнорують інформацію, яку туди передають рідні, і не відповідають на дзвінки. Також пролунали скарги відносно поданих документів, які потім невідомо куди зникають.
У відповідь представник Коордштабу запевнив родичів цивільних заручників, що його організація прийматиме до розгляду всі без винятку надіслані документи. При цьому він додав, що затримки в комунікації відбуваються через недостатню кількість працівників, які просто не встигають опрацьовувати величезний обсяг поданої інформації.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу ys@zmina.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо, для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.
