Експерти наприкінці жовтня обговорять петицію про дозвіл зброї

27 жовтня заплановано провести широке обговорення питання дозволу зброї із залученням експертів і громадськості.

Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, про це йшлося на засіданні робочої групи Конституційної комісії з прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.

Після отримання 25 тисяч підписів під електронною петицією про надання українцям права вільно володіти вогнепальною зброєю президент України згідно із законодавством мав її розглянути. Він висловив прохання зібрати засідання робочої групи Конституційної комісії для розгляду цього питання і напрацювання відповідних конституційних змін. Пропонувалося залучити автора петиції – голову наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгія Учайкіна та широке коло експертів, що виступають за або проти дозволу зброї.

На сьогоднішньому засіданні робочої групи власне саму електронну петицію не розглядали, а запланували провести 27 жовтня науково-практичну конференцію з питання дозволу зброї, після якої напрацьовані рішення запропонувати в якості змін до законодавства.

Володимир Буткевич, заступник голови Конституційної комісії, в минулому – суддя Європейського суду з прав людини, говорить, що питання дозволу зброї в нашій країні порушується чи не вперше, тому потрібно ретельно його вивчити, зважаючи на всі фактори.

“В нашій країні сьогодні вже є така кількість зброї у людей на руках, що вони це сприймуть тільки як те, що ми їм цю зброю узаконили. Потрібно продумати, які правові наслідки будуть чекати наше суспільство, коли ми приймемо це рішення. Мій досвід в Європейському суді показує, що дуже в багатьох державах порушуються права людини саме тому, що суб’єкти владних повноважень використовували зброю не там, не тоді і не так, як це було потрібно“, – зауважує він.

Експерти зазначають, що при цьому важливо врахувати точку зору не лише правників, а й аналітиків, які могли би узагальнити практику вільного володіння зброєю в інших країнах, де це вже традиційно застосовується.

Також потрібно залучити правоохоронців, що розповіли би про свій позитивний та негативний досвід, та соціологів, що провели би опитування щодо ставлення до цієї проблеми в українському суспільстві.

Пропонувалося також, щоб участь в обговоренні взяли і соціальні психологи, зважаючи на високий рівень невротизації суспільства.

За словами Володимира Буткевича, при посиланні на досвід США у питанні дозволу зброї треба зважати на те, що в Україні немає достатньої правової культури та відповідного законодавства.

Опоненти ж стверджують: те, що у Сполучених Штатах доволі часто трапляються випадки застосування зброї, наприклад, учнями у коледжах, що призводять до трагічних наслідків, не можна вважати аргументом проти дозволу зброї. Адже такі випадки, власне, лише підтверджують, що їхня ймовірність не залежить від рівня правової свідомості.

Олекса Петрів, протоіерей Української греко-католицької церкви, зазначив: “Наше суспільство не готове до вільного володіння зброєю після багатьох років перерви традицій і культури вільного володіння зброєю“.

На його думку, навіть спосіб подання петиції і посилання на статтю 27 Конституції показує рівень правової свідомості.

Щодо змісту цієї статті думки розійшлися: експерти розмірковували, чи має йти мова у випадку з дозволом на зброю про “право на життя”, якщо фактично йдеться про право на позбавлення життя іншого. Опоненти твердили, що скоріше йдеться про захист власного життя.

За словами представників Міжнародного молодіжного правозахисного руху, посилання на статтю 27 передбачає визнання не лише обов’язку держави захищати громадян, а й права громадян самостійно захищатися та захищати своїх близьких – в тому числі і від держави, яка починає чинити свавілля.

Також, за словами експертів, пропозиція щодо дозволу зброї може мати лобістський характер, адже у таких змінах зацікавлені виробники зброї та ті, хто її продає. І потрібно відрізняти такі лобістські пропозиції від тих, що пов’язані з реалізацією права на самозахист.

Всеволод Речицький, експерт Української Гельсінської спілки, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, зазначив: “Жодна країна, яка запровадила вільний продаж зброї, після цього не збільшила кількість насильницьких смертей – навпаки, зменшила. Причому зменшила іноді кратно. Це стосується і Молдови, і прибалтійських країн, і країн, що намагалися частково чи тимчасово заборонити вільне володіння – скажімо, Британії або Канади. При забороні кількість смертей зростала. Якщо ми обговорюватимемо це питання, то давайте домовимось, що ми емоції заховаємо, а статистику і серйозну аналітику, навпаки, витягнемо на поверхню. І тоді в нас, я думаю, будуть навіть парадоксальні висновки”.