Януковичу, Єфремову, Калєтніку та іншим оголосили підозру у справі “законів 16 січня”

Депутатами було порушено процедуру формування порядку денного, обговорення проектів, особистого голосування, підрахунку голосів.

Як повідомляє Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури України, за версією слідства, після протестних акцій листопада – грудня 2013 року керівництво держави та правоохоронних органів, бажаючи придушити протест, зажадало розширити репресивні повноваження правоохоронців. 

“Варто зазначити, що при прийнятті бажаних режиму законів було проігноровано фундаментальні засади роботи українського парламенту – від процедури формування порядку денного й обговорення проектів до особистого голосування та підрахунку голосів. Колишні народні обранці не погребували скористатися картками відсутніх депутатів, а коли голосів не вистачило – сфальсифікували результати голосування, протиправно застосувавши режим голосування руками“, – йдеться у повідомленні.

Слідчі управління зібрали достатні докази для підозри колишніх високопосадовців у проведенні незаконного голосування та фальсифікації його результатів, ухваленні законів, що мали сприяти узурпації влади.

Про підозру повідомлено колишнім президенту Віктору Януковичу, першому заступнику Голови Верховної Ради Ігорю Калєтніку, голові фракції Партії регіонів Олександру Єфремову, голові Лічильної комісії Володимиру Олійнику, секретарю та членам цієї комісії – народним депутатам Сергію Гордієнку, Михайлу Чечетову, Андрію Пінчуку, Олександру Стояну, Ярославу Сухому та іншим.

До Печерського районного суду Києва для розгляду по суті спрямовано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України стосовно Олександра Єфремова та за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України стосовно Сергія Гордієнка та Олександра Стояна.

Остаточну оцінку їхнім діям надасть суд. У зв’язку із самогубством Михайла Чечетова провадження закрито. Вісім підозрюваних переховуються від слідства та оголошені в розшук.

Нагадаємо, що закони, ухвалені 16 січня, у суспільстві були названі “диктаторськими”. Вони передбачали можливість розглядати дії активістів як екстремізм і наклеп та встановити жорстку відповідальність за:

– проведення без погодження з органами внутрішніх справ мітингів та демонстрацій з використанням засобів чи способів маскування, встановленням наметів для обігріву та відпочинку;

– сприяння мітингувальникам шляхом надання в користування приміщень, транспортних засобів;

– рух у колонах більше п’яти автомобілів без узгодження з міліцією;

– діяльність ЗМІ без проходження акредитації та інше.