У Росії хочуть “зам’яти” справу українця Литвинова, обвинуваченого в масовому вбивстві на Донбасі
20 лютого спливає термін утримання українця під вартою, а в доказах у двох справах – багато суперечностей.
Як розповів адвокат Віктор Паршуткін, його підзахисний переїхав до Росії добровільно з селища Комишне Луганської області. Російські слідчі органи вважали його бійцем батальйона “Дніпро” і звинувачували у вбивстві 39 людей, які нібито відмовилися вступати до лав українських формувань “Дніпро”, “Азов”, а також у згвалтуванні і вбивстві 8 жінок, дружин цих чоловіків, і у вбивстві 12 -річної дівчинки.
Як повідомляє кореспондентка Центру інформації з прав людини, адвокат називає ситуацію неоднозначною – каже, що спілкувався телефоном з місцевими жителями і багато з них, зокрема, секретар селищної ради, фельдшер і інші люди, намагалися повідомити йому недостовірну інформацію. За словами Паршуткіна, Литвинова в цій справі використовували для розпалювання ненависті між росіянами та українцями.
Як розповідає адвокат, призначена слідством психолого-психофізіологічна експертиза, проведена із застосуванням поліграфа, показала, що Литвинова катували: “Перший висновок: 73% реакцій Сергія Литвинова свідчать про те, що проти нього були застосовані тортури, зокрема тортури електричним струмом. Другий висновок: 72% реакцій показують, що відомості, записані в цих протоколах, Литвинов, не повідомляв”.
Опитування місцевих жителів показали, що вони нічого не чули про таке масове вбивство, в якому звинувачують Литвинова.
“Трупи в морг не доставлялися, заяв до правоохоронних органів про їх зникнення або вбивство не надходило”, – говорить адвокат.
Також співробітники української прокуратури встановили, що серед убитих слідство впізнало тільки чотирьох жінок. Ані імен, ані прізвищ решти людей немає. А ті жінки, чиї прізвища відомі, не зареєстровані на цій території. Частини адрес, за якими нібито відбувалися згвалтування і вбивства, взагалі не існує. Адвокат передав ці матеріали слідству, і слідство відмовилося відправляти цю справу до суду.
Але в липні 2015 року, коли Литвинов вже майже рік перебував у в’язниці, йому висунули інше звинувачення, вже не як військовослужбовцю, а як цивільній особі. Його звинуватили в розбої: нібито він і двоє військовослужбовців прийшли до росіянина, у якого був будинок у сусідньому селі, і відняли у нього два автомобілі. Стаття передбачає покарання від 7 до 12 років.
Паршуткін каже, що і в цій справі є нестиковки: “Прикордонслужба України надала докази, що громадянин Росії, визнаний потерпілим у справі, який нібито перебував у селі Колесниківка Станично-Луганського району, взагалі не перебував в Україні”.
Автомобілі, за версією слідства, вкрали влітку 2014 року. Але потерпілий востаннє перетинав кордон в лютому, і виїхав на одному з автомобілів, в крадіжці якого звинувачують Литвинова. Жителі села говорили, що потерпілий нічого не розповідав про побиття та крадіжки автомобілів, і востаннє вони бачили його в грудні 2013 року. Крім того, один з автомобілів був зареєстрований на іншу людину і знятий з обліку в 1997 році.
З адвоката взяли підписку про нерозголошення таємниці слідства. І слідчі органи пообіцяли йому порушити кримінальну справу, якщо він розвалить звинувачення за розбій так само, як у справі про вбивства і зґвалтування. Підставою для порушення справи могло стати те, що адвокат подав українському консулу Геннадію Брескаленку запит, в якому вказав дані з кримінальної справи. Однак якщо такий запит подати від імені підзахисного, то кримінальна відповідальність не передбачена. Віктор Паршуткін так і вчинив. І тепер, на його думку, дані, надані консулом, дають можливість довести невинуватість Литвинова і щодо другої справи.
“Наші не знають, що робити з цією справою. У планах було до 13 листопада його засудити, бо в цей день закінчувався його термін перебування під вартою і термін слідства. Зараз ці строки продовжені до 13 лютого 2016 року, а 20 лютого виповнюється рівно 18 місяців, як його утримують під вартою. За російським законодавством людину, що перебуває під слідством, в яких би злочинах його не звинувачували і не підозрювали, не можна утримувати більше 18 місяців. Його мають звільнити, і щодо нього може бути обраний тільки один запобіжний захід – підписка про невиїзд”, – говорить Паршуткін.
Адвокат припускає, що слідчі органи, бачачи, що не можуть передати справу до суду, розраховують, що після закінчення терміну утримання під вартою Литвинова відпустять, він поїде до України, формально його в Росії оголосять у розшук, справу призупинять. Паршуткін каже, що це єдина справа з усіх справ українських політв’язнів, яка має такі позитивні прогнози.
Паршуткін зазначає, що справа з самого початку пішла не так – загалом тому, що російські спецслужби обрали не той об’єкт для таких звинувачень. За словами адвоката, Литвинов має “проблеми розумового і психічного розвитку”, тому маніпулювати їм дуже просто. Крім того, адвокат каже, що в протоколах допиту на 20 сторінках друкованого тексту міститься такий обсяг інформації про події на Донбасі, які Литвинов просто не міг би запам’ятати.
Адвокат нагадав, що 20 серпня 2014 Литвинова затримали, а в жовтні привезли до Москви, в Інститут судової психіатрії для проведення експертизи. Там він перебував протягом місяця. Про це дізналися російські правозахисники, які оприлюднили цю інформацію, після чого Литвинова відвідав український консул.