За деякі злочини в Україні тепер можна отримати пробаційний нагляд, а не ізоляцію від суспільства
Президент Володимир Зеленський підписав закон про запровадження за деякі злочини нового виду кримінального покарання, а саме пробаційного нагляду.
Про це йдеться в картці документа на сайті парламенту.
Документ доповнює Кримінальний кодекс новою статтею 59-1, згідно з якою пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів, але без ізоляції від суспільства.
Той, на кого наклали такий вид обмежень, має деякі обов’язки:
- періодично з’являтися до уповноваженого органу, щоб зареєструватись;
- повідомляти уповноважений орган про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- без погодження з уповноваженим органом з питань пробації не виїжджати за межі України.
До того як почати пробаційний нагляд, засудженого можуть також зобов’язати:
- проживати за вказаною в рішенні суду адресою та носити електронний браслет;
- виконувати покладені судом обмеження в спілкуванні та пересуванні;
- зареєструватися безробітним або працевлаштуватись;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
- пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших.
Система виконання покарань в Україні здебільшого сфокусована на ізоляції людини і, як наслідок, фізичному унеможливленні скоєння нею ще одного злочину. Втім, міжнародний досвід показує, що слід фокусуватися на ресоціалізації та корегуванні поведінки в суспільстві. ZMINA ще 2016 року розповідала про досвід Норвегії в питанні пробації та те, як вона стала вп’ятеро дешевшою, ніж зведення нових в’язниць.
У 2021 році в Україні на 100 тисяч мешканців було 126 ув’язнених, а цей же медіанний показник по Європі дорівнював 103. Україна посідала дев’яте місце в Європі за кількістю ув’язнених.
У новій редакції Кримінального кодексу статтю 60 “Арешт” застосовуватимуть лише до військовослужбовців, а відбуватимуть його вони на гауптвахті й строком від одного до шести місяців.
Із дня набрання чинності законом тим, хто відбуває покарання у вигляді арешту, замінять невідбуту частину покарання на інший вид, а саме:
- два дні пробаційного нагляду як один день позбавлення волі;
- два дні пробаційного нагляду як один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту;
- один день пробаційного нагляду як один день обмеження волі;
- домашній арешт суд зараховуватиме за правилом – три дні цілодобового домашнього арешту дорівнюють одному дню позбавлення волі.
Служба пробації в Україні діє вже п’ять років, а у 2020 році Мін’юст звітував, що через неї пройшло не менш ніж 105 тисяч правопорушників. Директор Центру пробації Олег Янчук розповідав, що відсоток рецидиву серед людей, які перебували під наглядом пробації, становив лише 1,3%. Водночас кількість тих, хто ухиляється від відбування покарання або порушує умови покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, за його ж словами, дорівнювала близько 3%.
Пробаційний нагляд як можливе покарання ввели до більш ніж 140 статей Кримінального кодексу, серед яких побої та мордування, домашнє насильство, зараження ВІЛ чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, насильницьке донорство, примушування до вступу в статевий зв’язок, ухилення від сплати аліментів, невиплата зарплати чи інших установлених законом виплат, наруга над могилою, посів або вирощування снодійного маку чи конопель, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів без мети збуту тощо.
Нагадаємо, що в Мін’юсті кілька років тому розмірковували над пом’якшенням політики щодо зберігання наркотиків, щоб зменшити кількість ув’язнених за це правопорушення. Через різницю з європейськими нормами щодо зберігання наркотиків в українських пенітенціарних установах надмірно утримували не менш ніж 10 тисяч людей.