Мовний омбудсман вважає, що нардепи зобовʼязані послуговуватися державною мовою під час виконання службових обов’язків

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликає внести українських законодавців до переліку осіб, які зобов’язані спілкуватись українською мовою під час виконання службових обов’язків. Листа з такою вимогою він надіслав голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку.

Про це мовний омбудсман повідомив у фейсбуці.

“Йдеться про обов’язок народних депутатів послуговуватися державною мовою не лише в стінах Парламенту, як це передбачено чинним Регламентом Верховної Ради, а й під час спілкування з виборцями, під час виступів у публічному просторі, зокрема в медіа”, – пояснив Кремінь.

За словами уповноваженого, внесення відповідних змін до статті 9 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та “Про статус народного депутата України” є найоптимальнішим варіантом імплементації рішення Конституційного Суду України від 14.07.2021 щодо конституційності мовного закону.

У рішенні КСУ серед іншого наголошується, що громадяни України не мають обов’язку володіти іншою мовою, ніж державна, тому надання їм поза їхньою волею інформації іншою мовою є порушенням їхніх прав, що є несумісним з Конституцією України.

Крім того, Конституційний Суд у цьому ж рішенні наголосив на тому, що застосування режиму двомовності в публічному просторі не відповідає конституційному статусу української мови, спотворює її структуру, створює ґрунт для її внутрішнього розкладу, зумовлюючи її занепад.

“В умовах війни ігнорування вимог законодавства щодо обов’язкового застосування державної мови з боку, зокрема, народних депутатів України вкрай негативно сприймається громадянським суспільством та окремими громадянами України, які стали на захист держави та усвідомлюють значення української мови для майбутнього України”, – зазначив Кремінь.

За словами уповноваженого, українська мова як єдина державна виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності та національної безпеки України. 

Насамкінець він додав, що на його адресу надходять численні звернення щодо застосування недержавної мови народними депутатами України на публічних заходах, у телеефірах та під час виконання ними безпосередніх службових обов’язків.

Раніше ZMINA писала, що Київський районний суд Харкова задовольнив позов мера міста Ігоря Терехова до уповноваженого із захисту державної мови та не став карати мера міста за використання російської мови.

Суд не підтримав позицію омбудсмана через декілька причин. По-перше, як ідеться в ухвалі, протокол щодо Терехова склали з помилками. Так, складали його без присутності позивача, без його попереднього виклику для складання документа та роз’яснення прав, а також без можливості надати пояснення та зауваження. 

Нагадаємо, що із січня до червня 2023 року до Офісу мовного омбудсмана надійшло 1650 звернень щодо порушення мовного законодавства. Третина скарг – з міста Києва. На Київщині найбільше курсів з опанування української мови, однак програми – документа, який передбачає тотальне забезпечення виконання закону про забезпечення функціонування української мови як державної, – немає.