Росіяни підірвали дамбу, бо знають, що південь не буде їхнім

Скажу кілька слів про Крим у контексті руйнування росіянами Каховської ГЕС.

Перше. Першопричиною більшості глобальних злочинів є страх. У цьому випадку це страх перед Збройними силами України та їхнім майбутнім наступом. Коли окупанти руйнують інфраструктуру забезпечення Півдня України, це означає, що вони розуміють усю безальтернативність звільнення цієї території від їхньої окупації та хочуть залишити після себе спустошену землю з екологічною катастрофою. Відверті злочини не зупинять Збройні сили України на шляху деокупації української території, але створюють страшну шкоду для людей та їхнього добробуту, а також для всього живого.

Друге. Підрив Каховської ГЕС – це катастрофа не лише для Херсонщини, це проблема для всього Півдня України загалом, включно з Кримом. Найбільший вплив спустошення Каховського водосховища матиме на забезпечення питною водою та загалом систему іригаційних каналів. Північно-Кримський та Каховський канали залишаться без доступу до води та до відновлення Каховської ГЕС не зможуть наповнюватися.

Це означає, що лівобережжя Херсонщини, частково Запорізької області та Крим залишаться без дніпровської води. На регіон чекає продовольча криза та збідніння населення, зайнятого в сільському господарстві, і залежних від постачання води підприємств. Росія, як завжди, не думає про людей та наслідки.

Херсонщина – це переважно сільськогосподарський регіон, де вирощування зернових та інших культур є основою економічного добробуту мешканців. Тепер справа життя багатьох опинилася під загрозою. Окупантам байдуже на регіон і місцевих мешканців.

Затоплення здебільшого стосуватиметься лівобережжя Херсонщини – території, яку окупанти самі ж і контролювали, яку “вважали своєю” і яку самі ж узяли й залишили без перспектив та із загрозою екологічної катастрофи. От так вони бережуть і турбуються про мешканців Запорізької та Херсонської областей, і от так вони турбуються про мешканців Криму.

Весь період тимчасової окупації Криму росіяни та їхні окупаційні адміністрації звинувачували Україну в екоциді, навіть заяви до Міжнародного кримінального суду хотіли писати щодо непостачання Україною води до Криму, а тепер так легко від цієї води відмовились, просто знищуючи все навколо.

Чи згадають вони тепер 2021 рік або до чого призвела нестача води Північно-Кримського каналу у 2018 році в Армянську, коли з кислотонакопичувача заводу “Кримський титан” почалися викиди хімічних речовин. Попереду літо і суттєве випаровування. У нас немає іншого вибору, крім звільнення власної землі, інакше ніщо не гарантує безпеки.

Третє.  Ще одна загроза – Запорізька АЕС. Наповнюваність ставків-охолоджувачів атомної електростанції залежить від рівня води в Каховському водосховищі, вода з якого необхідна, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС. Зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений досить для гарантування її безпечної експлуатації. Наразі ситуація на ЗАЕС під контролем, український персонал моніторить усі показники. Однак тепер загроза виникнення техногенних аварій на ЗАЕС суттєво зросла. У разі будь-яких непередбачуваних ситуацій на ЗАЕС під загрозою знову ж таки опиниться Південь України, включно з Кримом.

Четверте. Підтоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь неодмінно призведе до потрапляння у воду нафтопродуктів та хімічних речовин сільськогосподарського призначення. Уся ця вода руслом Дніпра буде винесена в Чорне море. Купання в морі в найближчій перспективі біля берегів Миколаївської, Херсонської областей та західного узбережжя Криму небажане та може становити загрозу здоров’ю громадян, а разом з тим призведе до отруєння екосистеми та непоправних наслідків.

За все, що окупанти зараз руйнують, їм доведеться заплатити. Зокрема, за цей злочин путінського режиму. Росія десятиліттями буде відшкодовувати репараціями все знищене та пошкоджене на цій війні.