В Україні треба розмінувати близько 470 тисяч гектарів земель сільгосппризначення
Уряд схвалив план заходів з розмінування сільськогосподарських земель для проведення посівної цього року. За оцінками урядовців, розмінування в дев’яти областях потребує близько 470 тисяч гектарів земель сільгосппризначення.
Про це розповіли в уряді.
Українські аграрії кажуть, що посівна 2023-го буде ще складнішою, ніж торік.
Міністерство аграрної політики та продовольства розраховує, що сукупна вартість посівної цього року на 10% вище за тогорічні витрати, а весняна кампанія подорожчає на 17%
Одним з найголовніших питань для аграрного сектору самі аграрії називають розмінування. Загалом, за оцінками, які наводить Всеукраїнська аграрна рада, понад 5 мільйонів гектарів земель в Україні не придатні для сільськогосподарських робіт. Вони або заміновані, або забруднені іншими вибухонебезпечними предметами, або ж на них тривають бої.
Координацією, управлінням та взаємодією між органами влади, міжнародними партнерами та операторами протимінної діяльності займається Міноборони.
Першочергові заходи, як кажуть в уряді, здійснюватимуть у регіонах, де проблема забруднення є найактуальнішою, а очищення – найбільш економічно обґрунтованим.
За попередніми оцінками, потребують обстеження та за необхідності розмінування близько 470 тисяч гектарів земель сільгосппризначення в Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській та Черкаській областях.
Утім, посівну вже розпочали в десятьох областях, як кажуть у Мінагрополітики. Урядовці також роблять перші прогнози щодо ймовірних врожаїв.
Нагадаємо, що Україну зараз називають однією з найзамінованіших країн у світі, тож в уряді закликають світ створити аналог “Рамштайну”, але щодо розмінування України.
Новини про постраждалих та загиблих людей унаслідок вибухів нерозірваних російських боєприпасів надходять ледь не щодня з різних регіонів.
Коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- мародерство;
- примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортацію до Росії чи на окуповані нею території;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так і по платні психологічні консультації.
