Зеленський підписав закон про реформу КСУ, який експерти називали зривом євроінтеграції

Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений напередодні проєкт закону №7662 щодо відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України.

Правозахисники закликали його не робити цього, адже проголосована депутатами редакція, за їхніми словами, не враховує рекомендацій Венеційської комісії, вимог країн G7 та ставить під загрозу євроінтеграцію України. 

Про це стало відомо з картки законопроєкту на сайті Верховної Ради. 

Будівля Конституційного Суду України. Фото: coe.int

Законопроєкт підтримали 245 народних обранців, поіменний список яких можна переглянути за посиланням, а доопрацьовували його невідкладно, щоб проголосувати в грудні. 

Тепер в Україні з’явився новий спеціальний орган – Дорадча група експертів. Вона б мала сприяти тим, хто призначає суддів КС, в оцінюванні моральних якостей і рівня компетентності кандидатів. Однак правозахисники кажуть, що роль нового органу як незалежного фільтра в процесі відбору майбутніх суддів Конституційного Суду повністю нівелювали. 

Напередодні підписання закону Зеленським Венеційська комісія змінила висновок щодо реформи Конституційного Суду України. Серед нових рекомендацій, наприклад, долучити сьомого члена з незалежних міжнародних експертів до Дорадчої групи експертів, а також зробити так, щоб рішення групи були обов’язковими. 

Згідно з проголосованим нардепами законом, суб’єкти призначення матимуть вирішальний вплив на зміст висновків Дорадчої групи експертів. 

Ще до голосування законопроєкту представниця Верховної Ради в Конституційному Суді Ольга Совгиря нагадувала, що перша вимога членства України в ЄС – реформа КС. Водночас Венеційська комісія вже казала, що головна проблема суддів КС полягає в їхній політичній залежності, а також способі їхнього призначення. 

Нагадаємо, що це не єдиний законопроєкт, який ухвалила цього місяця Верховна Рада та який просять ветувати президента. Так, нардепи попри критику правозахисників посилили відповідальність українських військових за невиконання наказу. Тепер за, наприклад, невиконання наказу можна отримати від п’яти до восьми років ув’язнення. 

Також передбачає законопроєкт і те, що військовослужбовці, яких визнали винними у вчиненні кримінальних порушень проти порядку несення військової служби, не зможуть зберегти за собою робоче місце. 

Фото обкладинки: УНІАН