Індекс сталості громадських організацій у 2021 році залишився без змін – дослідження УНЦПД
Індекс сталості організацій громадянського суспільства, який показує міцність та загальну життєздатність сектору громадянського суспільства, у 2021 році лишився на рівні 3.2.
Про це свідчать результати дослідження щодо показників цього індексу, презентовані Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) 14 грудня.
Онлайн-презентацію відкрила заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідуюча відділом Секретаріату КМУ Наталія Окша. За її словами, громадянське суспільство є таємною зброєю України.
“Показники за 2022 рік будуть інакшими за цьогорічні, але цифри 2021-го зіграли важливу роль і зробили підґрунтя для готовності третього сектору зорганізуватися і надавати потужну підтримку державним інституціям вже зараз”, – зазначила Наталія Окша.
Загальна картина сталості ОГС в східноєвропейському регіоні залишилась незмінною. Лідерами по рівню розвитку громадянського суспільства залишились країни Балтії на чолі з Естонією, у той час як у сусідній до України Білорусі відбулися катастрофічні погіршення, зокрема у сфері правового регулювання організацій громадянського суспільства.
“Показник Індексу сталості розвитку ОГС України залишився незмінним у 2021 році, однак мали місце деякі позитивні зміни в окремих напрямках. Зокрема, покращились показники правового середовища, адвокації та публічного іміджу”, – говорить менеджерка проєкту в Україні Валерія Скворцова.
Керівник програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба відзначив, що через спільні зусилля громадськості і влади в 2021 році вдалося задати позитивний тренд на покращення законодавства для громадянського суспільства.
“Були ухвалені Національна стратегія сприяння розвитку ГС в Україні на 2021–2026 роки, законопроєкт “Про основні засади молодіжної політики і проєкт закону “Про публічні консультації” в першому читанні”, – додає Максим Лациба.
Про показник організаційної спроможності ОГС, який є сталим вже декілька років і з балом 3.1 цьогоріч також не змінився, говорив Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання:
“Загалом тенденції позитивні. Забігаючи наперед у 2022 рік ми маємо потужне і стале громадянське суспільство. Не уявляю ситуацію з військовою агресією в іншій країні, щоб третій сектор зміг так зорієнтуватися і оперативно відреагувати, допомагаючи країні боронити рідну землю”.
Також Володимир Шейгус стверджує, що громадські організації стали більш системними – сформували місію, цінності, стратегічні плани. Проте ситуація на національному рівні та на місцях різниться.
Тренерка з питань організаційного розвитку Оксана Івасів зробила акцент на тому, що у 2021 році ОГС швидко адаптувалися до роботи в умовах пандемії, спілкуючись з клієнтами за допомогою онлайн-інструментів.
“Організації досить швидко опановували нові інформаційні технології для своєї діяльності. Багато з них адаптували свої стратегії та плани розвитку відповідно до викликів, пов’язаних з поширенням ковіду, а також розробляли нові політики антикризового управління. У цілому організації стабільно розвиваються та виконують заявлені місії”, – каже експертка.
Своїм баченням щодо змін у галузі фінансової життєздатності ОГС у 2021 році поділилася Юлія Панура, експертка з фінансів та податків УНЦПД.
“Показник протягом останніх трьох років тримається на позначці 4.0. Така стабільність свідчить, що фінансова складова має імпульс до покращення. Крім того, зберігається тенденція до переваги закордонного фінансування над державним. Однак не можна залишити осторонь таку важливу подію як впровадження урядом онлайн-платформи “ВзаємоДія”, через яку ОГС зможуть отримати кошти від держави”, – наголосила Юлія Панура.
На показнику досягнення в адвокації ОГС зупинилася Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР.
“ОГС проадвокатували низку важливих законопроєктів про народовладдя через всеукраїнський референдум, основні засади молодіжної політики, охорону здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну, відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та щодо порядку обрання на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП, приведення статусу Національного антикорупційного бюро у відповідність до вимог Конституції, зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, адміністративну процедуру”, – сказала виконавча директорка Коаліції РПР.
Про надання послуг ОГС у 2021 році розповів Ростислав Кісь, директор юридичного департаменту Карітас України.
“2021 рік для ОГС був постковідним, спостерігався поступ у медичній сфері. Хочу виділити, що всеодно були успіхи у комунікації з Міністерством охорони здоров’я, зокрема ряд ОГС отримали від нього ліцензії на надання соціальних та медичних послуг. Так медична реформа почала впливати на громсектор, у тому числі на формування бюджетів цих організацій”, – додав Ростислав Кісь.
Про секторальну інфраструктуру поділився Андрій Крупник, директор ГО “Одеський інститут соціальних технологій”.
“Протягом останніх 5 років показник залишається незмінним – 3.2. Чи означає це, що у цій сфері нічого не відбувається? Навпаки. У 2021 році більшість компонентів показника розвивалися досить динамічно. Копенгагенські критерії об’єднання країн в ЄС передбачають стабільність інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини. Тобто інституалізують систему забезпечення демократії. Варто згадати також тенденцію до посилення у 2021 році створення коаліцій ОГС, таких, як Платформа за правові реформи для ОГС, Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN, коаліція ресурсних центрів з розвитку місцевої демократії на чолі із Всеукраїнською асоціацією сприяння самоорганізації населення та інші”, – сказав Андрій Крупник.
Олександр Равчев, спеціаліст з комунікацій, член правління клубу Піранья підсумував презентоване дослідження і окреслив піарскладову.
“За цей рік відбулось незначне але покращення. Громадський сектор досі користується довірою населення, особливо волонтерські організації. Ми маємо розуміти, що ця довіра не виникає на пустому місці. За нею стоїть щоденна праця десятків тисяч організацій, які якісно ведуть свої сайти і наповнюють соціальні мережі контентом про свою роботу та успіхи. Позитивний публічний імідж громадянського суспільства це не лише результат діяльності організацій, а й результат ефективної комунікації”, – сказав Олександр Равчев.
Індекс сталості організацій громадянського суспільства (Civil Society Organisations Sustainability Index – CSOSI) – це інструмент оцінки міцності та загальної життєздатності сектору організацій громадянського суспільства. Аналізуючи на щорічній основі 7 вимірів, які є надзвичайно важливими для сталості сектору, Індекс підкреслює як сильні сторони, так і проблеми в розвитку організацій громадянського суспільства в конкретній країні регіону дослідження. Це дозволяє зробити порівняльний аналіз розвитку таких організацій у географічній і часовій площині.