На Харківщині знайшли вбитим письменника Володимира Вакуленка, він зник ще в березні

На Харківщині, в одному з поховань у місті Ізюмі, знайшли тіло дитячого письменника та поета Володимира Вакуленка, який зник ще в березні під час окупації.  

Фотодокази та результати ДНК-експертизи, які свідчать, що його вбили під час окупації, оприлюднило “Суспільне”.

Володимир Вакуленко. Фото з соцмереж

Чоловіка викрали росіяни в селі Капитолівка, що поблизу Ізюма, у березні 2022-го. Спочатку рідні та знайомі думали, що його забрали разом із сином, який має інвалідність і потребує постійної допомоги. Саме тому чоловік майже ніколи не розлучався із хлопцем. Проте згодом стало відомо, що той перебуває у батьків Володимира.  

Мати письменника дізналася, де живуть викрадачі, й ходила до росіян з проханням відпустити сина. Пізніше до неї надходила інформація, що його нібито вивезли з України.

Після деокупації Ізюма в місті виявили масове поховання. Станом на початок вересня в ньому знайшли понад чотириста вбитих українців. Поховання проводила місцева ритуальна служба, вона ж вела журнал із даними про небіжчиків.

Як з’ясували журналісти “Суспільного”, під номером 319 були вказані дані письменника.

Однак правоохоронці спочатку заперечили інформацію про те, що в цій могилі був похований Володимир Вакуленко. Проте розслідувачі “Суспільного” знайшли світлину тіла під номером 319, зроблену перед похованням. На ньому зафіксовані прострелені документи письменника. Також на руці небіжчика було татуювання, схоже на те, що мав Вакуленко.

Пізніше дані про загибель письменника підтвердила ДНК-експертиза.

Джерело: suspilne.media

Про те, що тіло Володимира ідентифікували, також повідомила українська письменниця і режисерка Ірина Цілик на своїй сторінці у фейсбуку.

“Ми сподівалися, що він опинився в полоні… Володимир був дуже проукраїнською людиною, таких людей завжди легко помітити в невеликому містечку, окупованому росіянами”, — написала вона.

За її словами, Володимир у перші дні окупації написав щоденник і закопав у землю, а батько подарував його іншій українській письменниці Вікторії Амеліній цієї осені після звільнення Ізюма.

“Мені боляче думати про останні дні Володі. Чи був він у полоні? Його катували? Як саме Володя загинув або був убитий? Наразі нічого не відомо, крім того, що його тіло було знайдено в похованні №319. Спочивай з миром, дорогий Володю”, — написала Ірина Цілик.

Про те, що тіло Вакуленка ідентифікували, розповіла його колишня дружина Ірина Новіцька.

“Сьогодні надвечір батькам Володимира Вакуленка повідомили, що ДНК-експертиза підтвердила: у похованні 319 було тіло їхнього сина”, — написала вона на своїй сторінці у фейсбуку.

Нагадаємо, що 49-річний Володимир Вакуленко родом з села Капитолівка поблизу Ізюма. Писав у жанрах поезії та прози, займався перекладами. Входив у ізюмське літоб’єднання “Крем’янець”. Свого часу був головним редактором газети “Криниця” для дітей і підлітків та журналу перекладів DzeRkaLo. 

Також він займався волонтерством, про що розповідав на власній сторінці у фейсбуку. 

За словами рідних, останні повідомлення від Вакуленка надходили 6–7 березня 2022 року. У них той розповідав про життя під обстрілами росіян. В останньому надісланому повідомленні він написав, що знищив всі контакти.

9 квітня ексдружина письменника отримала підтвердження, що Вакуленка викрали за доносом або російські військові, або представники окупаційної влади. Після цього про його долю достеменно нічого не було відомо.

Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.