Громадську раду доброчесності формуватимуть 9 організацій – результати конкурсу

Вища кваліфікаційна комісія суддів України визначила 9 громадських організацій, які відповідають вимогам і можуть брати участь у зборах представників громадських об’єднань для створення Громадської ради доброчесності.

Про це повідомляє офіційний сайт Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з рішенням ВККСУ від 25 жовтня, Громадську раду доброчесності формуватимуть “Центр демократії та верховенства права”, “Центр політико-правових реформ”, Громадська організація “Нова платформа”, “Transparency International Україна”, “Громадський люстраційний комітет”, “Асоціація правників України”, Молодіжна громадська організація “Європейський вимір”, “Центр UA” і Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”.

Загалом 25 жовтня комісія розглянула 37 заяв від громадських організацій.

Документи 28 громадських організацій визнані такими, що не відповідають вимогам, зазначеним у статті 87 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Всього до комісії надійшли документи від 41 громадського об’єднання, які висловили бажання взяти участь у створенні Громадської ради доброчесності. 21 жовтня на засіданні Комісії розглядалися документи, надані чотирма організаціями. Документи, які подали ці громадські об’єднання, не відповідали вимогам статті 87 Закону.

“У разі надходження документів, направлених у визначений термін від інших громадських об’єднань, їх буде розглянуто у встановленому законом порядку”, – зазначають у ВККСУ.

Нагадаємо, Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння ВККСУ у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 87 Закону вона складається з 20 членів.

До завдань Ради входитимуть: збір, перевірка й аналіз інформації щодо судді, підготовка інформації та доповідь висновку на засіданні ВККСУ щодо кваліфікаційного оцінювання судді.

Членами Громадської ради доброчесності при ВККСУ можуть бути правозахисники, науковці, юристи та журналісти.