Терористи за шаблоном: як за допомогою тортур та фальсифікацій штампують справи у Криму
У Криму спостерігається незвичайний сплеск справ “терористичного” характеру. З чим це пов’язано, які нові тенденції у “боротьбі з тероризмом” у кримських силовиків та що відомо про людей, які стали фігурантами кримінальних справ терористичної спрямованості, – читайте у матеріалі нашого кримського кореспондента.
Що не день, то терористи
Крим буквально заполонили “терористи”. Судячи з новин підконтрольних силовикам ЗМІ, затримання за підозрою в терористичних діях йдуть безперервним потоком з періодичністю раз на кілька днів.
Поки готувалася ця стаття, ФСБ затримала ще двох “терористів”, які “познайомилися на одному із сатанинських форумів, їхня розмова призвела до критики спецоперації та всього православ’я” і вони задумали “здійснити теракт у місцевому Свято-Микільському храмі. Цим вибухом вони хотіли одночасно підтримати бойовий дух солдатів ЗСУ та засудити православ’я”, — повідомляє пов’язаний із ФСБ канал Mash.
Ймовірно, управлінню ФСБ, яке відповідає за контртерористичну роботу, поставили дуже високі показники, і вони поки що успішно виконують “плановий збір”.
Утім, йдеться не лише про лавиноподібне зростання кількості кримінальних справ “терористичного” характеру. Адже, якщо протягом останніх семи років “терористами” у переважній більшості виявлялися члени релігійно-політичного об’єднання “Хізб ут-Тахрір” з-поміж місцевих кримських татар, то з початком повномасштабної війни портрет типового “терориста” відчутно змінився.
Так, з моменту повномасштабного вторгнення до сьогодні відомо щонайменше про сім кримінальних справ за статтею 361 КК РФ (Акт міжнародного тероризму), які застосовують в основному до жителів новоокупованих територій. Ще не менше шести кримінальних справ відкриті за різними варіантами статті 205 про терористичну діяльність.
Загальна кількість фігурантів справ “терористичної” спрямованості з початку війни становить щонайменше 20 людей. Утім, всі цифри є досить умовними, оскільки інформація про ці справи ніде публічно не систематизується, а найчастіше є абсолютно прихованою. Зокрема на офіційних сайтах судових органів в окупованому Криму.
Нижче історії трьох українців, звинувачених кримськими силовиками у терористичних намірах, на прикладі яких можна зрозуміти та оцінити, яким чином люди потрапляють у катівні ФСБ та якими методами їх “перетворюють” на терористів.
Павло Запорожець
Ветерана української АТО Павла Запорожця співробітники ФСБ затримали навесні у Херсоні. Слідство вважає, що 32-річний чоловік готував теракт на 9 травня під час проведення патріотичної акції “Безсмертний полк”.
Під час обшуку в його квартирі, як пишуть у російських ЗМІ, було знайдено тротилові шашки та інші вибухові речовини, документацію та спецлітературу з виготовлення вибухових пристроїв, стрілецьку зброю, боєприпаси та гранатомет.
Проти Запорожця порушили кримінальну справу за статтею 361 ч. 1 КК РФ (Приготування до акту міжнародного тероризму). Лише через три місяці після затримання його етапували до Криму та відправили за рішенням “Київського районного суду Сімферополя” до слідчого ізолятора. До цього часу його утримували без жодного правового статусу і піддавали тортурам.
Застосування тортур підтверджує адвокат Олексій Ладін, який представляє інтереси Павла Запорожця у кримінальній справі. З активіста вибивали зізнання, необхідні співробітникам ФСБ для оформлення справи в “терористичному” ключі – мовляв, збирався підірвати людей на акції “Безсмертний полк”. В якийсь момент під тортурами він зробив відповідне зізнання.
Наразі адвокат Ладін наголошує на тому, що Павло Запорожець є українським військовим, який виконував диверсійне завдання зі знищення російських військових патрулів у нічний час на вулицях Херсона, коли його захопили співробітники спецслужб. Тому, згідно з міжнародним гуманітарним правом, його не можуть судити за дії як комбатанта сторони, що воює. Він має утримуватись як військовополонений та підлягати обміну полоненими.
Українська влада визнає Запорожця військовополоненим, і відповідні документи є у його кримінальній справі. Проте кримські силовики наполегливо відмовляються визнавати Павла Запорожця військовополоненим, відправляти у відповідні місця утримання полонених та припиняти кримінальну справу. Натомість намагаються засудити його за статтею про міжнародний тероризм, яка передбачає як покарання до 20 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Михайло Чупіль
28 квітня стало відомо про затримання та арешт колишнього українського військового, який служив у 36 окремій бригаді морської піхоти. Як повідомили у Центрі громадських зв’язків ФСБ, чоловік, 1988 року народження, за вказівкою забороненого в РФ батальйону “Азов” готував у ТРЦ підпал та вибух. Силовики стверджують, що під час обшуку у підозрюваного вилучили саморобний вибуховий пристрій, начинений вражаючими елементами, екстремістську літературу та атрибутику.
Пізніше стало відомо, що йдеться про Михайла Чупіля, який на момент початку повномасштабної війни опинився у Сімферополі та працював охоронцем у торговельно-розважальному центрі “Меганом”.
Під час засідання щодо обрання для нього запобіжного заходу Чупіль заявив, що провину не визнає, а також додав, що приїхав до Криму жити до матері і отримав російське громадянство.
Відносно колишнього морпіха порушено кримінальну справу за статтею 205 КК РФ (Приготування до терористичного акту) та статтею 222.1 КК РФ (Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення, пересилання чи носіння вибухових речовин чи вибухових пристроїв).
Незважаючи на те, що з моменту його арешту минуло вже пів року, на офіційних сайтах “Київського районного суду Сімферополя”, який обирав запобіжний захід, та “Верховного суду Криму”, куди адвокат Світлана Якубовська мала намір подавати скаргу на арешт Чупіля, немає жодних відомостей у цій справі.
Ярослав Жук
Про звинувачення на адресу мелітопольського волонтера Ярослава Жука стало відомо 12 липня з повідомлень російських ЗМІ з посиланням на колаборанта Володимира Рогова, який називає себе “членом головної ради військової державної адміністрації” Запорізької області.
“У Мелітополі затримано диверсанта Ярослава Жука – виконавця замаху 17 червня 2022 року на директора департаменту освіти міста Олену Шапурову”, – написав Рогов. Він додав, що Жук співпрацює зі слідством і дає свідчення щодо своїх спільників.
Примітно, що кримінальну справу за цим фактом за статтею 361 КК РФ (Приготування до акту міжнародного тероризму), за словами адвоката Жука, порушили лише у серпні. А до цього часу активіста тримали у підвалі, піддавали тортурам та оформлювали його свідчення в межах “співпраці” зі слідством.
Згідно з заявою Ярослава Жука, копію якої ZMINA має в своєму розпорядженні, тривалий час його катували струмом, били, палили ступні вогнем і більше тижня не годували, даючи в день по одній стопці води, щоб він не помер від зневоднення.
Коли Жук підписав усі необхідні папери та зміг дати завчені свідчення на відеокамеру, його привезли на кордон із Кримом, де вже офіційно затримали, доставили до суду та відправили до слідчого ізолятора.