У МОН вважають, що не всі зруйновані школи варто відновлювати, оскільки це може бути неефективно

У Міністерстві освіти та науки працюють над стратегією відбудови українських шкіл. Першочергово відновлять заклади освіти, що розташовані поза зоною активних бойових дій. 

Про це повідомив міністр освіти та науки України Сергій Шкарлет.

Зруйнована школа у Харкові. Фото: UNICEF

За його словами, ймовірно, не всі зруйновані окупантами заклади відбудовуватимуть, оскільки це може бути неефективно.

Натомість у МОН опрацьовують стратегію створення мережі великих опорних шкіл із власним парком шкільних автобусів для підвозу учнів.

“Я не кажу про тотальне скорочення шкіл. Реально ми маємо перестрибнути післявоєнний період, узагалі ту ситуацію, яка була в освіті. Можливо, деякі школи й не варто відновлювати, оскільки їхнє відновлення по витратах, по ефективності буде не таке вже й ефективне. Якщо зробити певну велику опорну школу, наповнити її викладачами, може, і не треба відновлювати”, – сказав Шкарлет.

Міністр також розповів про плани створення на території таких навчальних закладів освітніх хабів, які поділятимуться на дошкільну та позашкільну освіту, а також 1–4 класи. 

“Там, де є опорні школи, філія опорних шкіл, зробити якісний підвіс, наповнити якісними викладачами й усім необхідним обладнанням. На сьогодні така стратегія є і вона розробляється”, – пояснив міністр.

Він додав, що закордонні донори, зокрема Європейський Союз, виділили Україні 100 мільйонів євро на відбудову зруйнованих шкіл.

Кошти будуть розподілені на два транші: 34 мільйони євро й 66 мільйонів євро. Насамперед відновлять заклади освіти, що розташовані поза зоною активних бойових дій.

За словами міністра, наступного року також заплановано спрямувати 1 мільярд гривень державної субвенції на програму “Шкільний автобус” і 1,5 мільярда – на безпеку в школах, зокрема на облаштування сховищ.

Нагадаємо, що, за даними сайту Міносвіти з моніторингу збитків від вторгнення Росії в Україну, станом на сьогодні повністю зруйновано 337 закладів освіти, ще 2768 – пошкоджено. 

Читайте також: Освіта під прицілом: правозахисники задокументували воєнні злочини проти чернігівських шкіл

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.