Понад пів сотні бельгійських суддів добровільно вирушили за ґрати заради експерименту

У Бельгії 55 суддів добровільно опинилися за ґратами заради експерименту, в межах якого вони мають ознайомитися з життям ув’язнених на власному досвіді. 

Про це повідомляє Le Figaro. 

Проєкт в’язниці. Фото: gevangenisharenprison.be

Судді стали першими “в’язнями” нової установи в Харені, яка тепер є найбільшою в Бельгії. 

В’язницю, яка за планами бельгійських посадовців має замінити занедбані установи Сен-Жіль, Форест і Беркендаель, відкриють 30 вересня. Перебувати в ній одночасно зможуть 1190 осіб, однак утримуватимуть їх не у звичайних умовах.

Комплекс складається з низки будівель з комунальними приміщеннями, такими як зони для відвідування, майстерні, спортивний зал, а також з кількох будівель, де розміщуватимуть затриманих. Вони зможуть безпечно та контрольовано пересуватися між власною будівлею та комунальними об’єктами.

Судді, які вирушили до Харена, зможуть у будь-який момент припинити експеримент, однак як учасники мусять виконувати всі розпорядження персоналу та дотримуватися режиму – прокидатись о 9-й ранку, займатися пранням та приготуванням їжі й засинати о 22-й годині.

Фото: regiedesbatiments.be

Водночас судді не можуть користуватися мобільними телефонами, але можуть зустрічатися з рідними як справжні в’язні. 

“Судді, очевидно, знають, як ідуть справи у в’язниці, але випробування на власному досвіді дає їм унікальну можливість, яка може допомогти їм ухвалювати вироки з повним знанням фактів”, – каже федеральний міністр Вінсент ван Квікенборн.

Ще на етапі побудови проєкт в’язниці в Харені спричинив критику з боку деяких експертів. До прикладу, вони казали, що розширення тюремного фонду лише заохочує владу до ув’язнення, а також критикували будівництво через місце розташування.

Будівництво у 2020 році. Фото: rtbf.be

Річ у тім, що в’язниця, яку має замінити установа в Харені, розташована в центрі неподалік суду, в районі, до якого легко дістатися громадським транспортом, а новий заклад – на півночі від столиці без такої можливості.

Це, на думку критиків, скоротить кількість відвідувань ув’язнених з боку родичів та захисників. 

Також критикували будівництво через екологію: задля зведення комплексу довелося знищити два десятки гектарів сільськогосподарської землі зі значним біорізноманіттям.

Нагадаємо, що до початку повномасштабного вторгнення в деяких українських СІЗО в’язням дозволили телефонувати та користуватись інтернетом за гроші. Зробили це, щоб допомогти уряду оцінити доцільність подальшого закріплення в законодавстві права доступу до глобальної мережі та телефонного зв’язку для людей під вартою.