Українці значно більше долучаються до благодійності, але з часом показники падають – дослідження

Внаслідок початку російського вторгнення українці значно більше почали долучатися до роботи благодійних фондів та волонтерських ініціатив, однак уже зараз показники залученості падають – як через матеріальні складнощі, так і через вигорання та необхідність займатись основною роботою.

Таких висновків дійшли автори дослідження “Благодійність у часи війни”. 

Вибірка дослідження. Фото: zagoriy.foundation

Для визначення основних трендів та змін у сфері української благодійності проводили напівструктуровані глибинні інтерв’ю з ключовими діячами сфери. Так, із 12 до 24 травня провели вісім таких, а вибірку склали представники громадських і благодійних організацій з різних частин України.

“Хоча дане дослідження не є репрезентативним, для отримання якомога ширшого спектра уявлень про зміни та нові тенденції у сфері в ході складання вибірки дослідження враховувалися важливі ключові параметри, а саме час заснування організації, її розмір та місце знаходження”, – уточнюють автори. 

Російське вторгнення, як констатують дослідники, в той чи інший спосіб вплинуло на діяльність усіх організацій, що потрапили до вибірки: старіші суттєво переформатували свою роботу, а широкомасштабна криза та раптове виникнення потреб, що вимагають негайного реагування, зумовили заснування низки нових ініціатив.

Більшість організацій, що функціонують давно, продовжили вести свої поточні проєкти, хоча й зіткнулися зі скороченням фінансування від донорів через різку зміну пріоритетів. Окрім основної діяльності, вони додали й нові напрями роботи, які все ж пов’язані зі статутною діяльністю або ж принаймні з групами основних отримувачів послуг.

“Так, організація, яка займалася роботою з людьми з ВІЛ-позитивним статусом та розширенням прав жінок, стала активно використовувати свої приміщення для проживання ВПО, а також розширила перелік основних груп бенефіціарів. Майже всі опитані організації почали займатися збором та розподіленням гуманітарної допомоги. Більш досвідчені організації, зокрема ті, що мають широке коло бенефіціарів та налагоджену комунікацію з міською владою, стали своєрідними гуманітарними хабами у своїх населених пунктах”, – розповідають дослідники. 

Частина співробітників благодійних фондів та організацій виїхала зі своїх населених пунктів, а деякі були змушені залишити роботу. Проте більшість, за оцінкою дослідників, змогли перейти в онлайн-режим та працювати дистанційно. Відносно безболісно зробити це допоміг досвід пандемії коронавірусу.

“У випадку, коли частина організації чи фонду переїжджала в один населений пункт, її представники створили на місці “філію”. Таким чином частина команди змогла продовжити свою діяльність в іншому місці, додатково сприяючи інтеграції переселенців у приймаючі громади”, – описують типовий сценарій у звіті.

Окреме місце дослідники відвели питанню волонтерства. Так, новостворені організації та ті, які стали займатися гуманітарною допомогою, уже в перші дні російського вторгнення змогли залучити до своєї роботи велику кількість волонтерів, які працювали, зокрема, над розвантаженням, завантаженням та перерозподілом допомоги, а також складнішими завданнями, як-от пошук донорів чи ведення звітності.

Велика частина волонтерів, які долучалися до роботи організацій, були внутрішньо переміщеними особами. Респонденти дослідження зазначають, що всупереч поширеним стереотипам саме ВПО найчастіше виявлялися найвідданішими та найбільш ініціативними волонтерами.

Попри першу хвилю залученості через кілька тижнів після повномасштабного вторгнення потік волонтерів зменшився, констатують дослідники.

“Значна частина з них повернулася на свої попередні місця роботи чи стала присвячувати волонтерству значно менше часу з особистих причин або ж через вигорання. Організації та фонди окремих респондентів вирішили прийняти на роботу нових волонтерів, що дозволило волонтерам присвячувати більше часу діяльності, а організації впоратися з раптовим навантаженням”, – кажуть вони.

Фото: AFP

Дослідники зазначають, що організації, які заснували після 24 лютого, мають дещо іншу динаміку, бо формувалися навколо найнагальніших тем – допомога ВПО та армії, збір та розподіл гуманітарної допомоги, відбудова.

До вибірки дослідження потрапили дві нові організації з різним досвідом. Першу заснувала ініціативна група однодумців, частина з яких має суттєвий досвід роботи в третьому секторі, а друга – ініціатива волонтерів, які зустрілися в одному з місць надання допомоги переселенцям та вирішили систематизувати свою діяльність. 

Автори дослідження припускають, що після задоволення організаціями базових потреб найактуальнішими темами для роботи стануть працевлаштування та інтеграція ВПО, а також поствоєнна відбудова та більш систематизована гуманітарна допомога, потреба в якій залишатиметься на довгі роки.

Ще одним помітним трендом, увагу на який звернули дослідники, стала поява великої кількості нових донорських організацій в Україні та суттєве збільшення проєктного портфеля вже наявних донорських організацій та фондів.

“Донори продемонстрували небачену раніше швидкість та гнучкість у видачі грантових коштів, суттєво знизивши вимоги до звітності грантоотримувачів та максимально спростивши проєктні заявки. Респонденти згадували ситуації, коли донор просто передавав кошти “на діяльність” без чітко окреслених цілей та навіть у готівковому вигляді. Проте вже через місяць після вторгнення формальної роботи стало більше”, – вважають вони.

Інституційній підтримці пророкують стати новим трендом сфери, адже вона під час війни є особливо важливою і через те, що багато організацій зазнали неймовірного стресу, втративши частину персоналу, внаслідок неможливості проєктної роботи чи втрати офісів та техніки.

Організації, які отримували регулярні пожертви та підтримку від бізнесу до початку повномасштабної війни, відзначали значне падіння надходжень. Водночас респонденти, які займалися зборами коштів та закупівлею гуманітарної допомоги зазначали, що представники бізнесу часто пропонували суттєві знижки на товари, а іноді віддавали їх по собівартості чи взагалі безкоштовно.

Фото: Reuters

Російське вторгнення призвело й до виникнення низки нових партнерств, що зазначили всі опитані.

“У багатьох випадках представники фондів та організацій відзначали, що стали більш тісно співпрацювати з міською владою. Окрім цього, в рамках надання гуманітарної допомоги чи оперативного реагування на потреби ВПО організації залучали до роботи нових партнерів – колег по сектору, про яких давно знали, але з певних причин ніколи з ними раніше не взаємодіяли”, – розповідають про ситуацію.

Також усі респонденти відзначили підвищення взаємодії з медіа. Так, якщо у звичайний час теми благодійності були не надто популярними, то тепер журналісти, зокрема й іноземні, самі виходять на зв’язок з організаціями та ініціативами, які розповсюджують гуманітарну допомогу чи працюють із ВПО. 

На думку опитаних, загальний тренд на залученість до волонтерської діяльності не надто довго триматиметься на високому рівні й багато людей, що прийшли у волонтерство вперше, покинуть його через необхідність працювати чи через вигорання.